Мене позбавили сумніву на рахунок: “А хто це знає? Ніхто “звідти” не повернувся і не розповів про 9 днів, про сорок діб…”.

Тепер я переконаний і дам голову на відріз про те, що ДУША померлого рівно, секунда в секунду, 40 діб перебуває ще на землі! Помер мій син Віталій. Неля дивиться серіали, а я хочу дивитися футбол. Іду в кімнату, де жив і помер Віталій. Чую хтось сопе і похропує за письмовим столом. Думав, кіт. Ні! Кіт ніжиться в другій кімнаті біля жінки. Кажу: “Не буду Тобі заважати, віддихай”, – і іду дивитися футбол до сусіда.

Другий випадок. Коли хворіла Неля, я переживав і прокидався вночі, придивлявся чи дихає, бо в неї завжди (майже) холодне тіло. І в одну ніч приснився мені дідусь, біля якого виріс, чомусь молодий, а я такого пам’ятати звичайно не міг, але основні риси, одежа і голос його, і каже мені: “Не переживай – Неля проживе 62 роки”. Питаю: “А я?” Усміхнувся і щез. Зробили пункцію болячки на язику, ракових клітини не було, а коли розрізали, прийшлось чистити всю ротову порожнину і тут я пригадав слова діда. Йшов 62-й рік … Але боролись 9 місяців, та рак один із 80-ти невиліковних і “пушки”, “хімія” і бика вб’ють, а не жінку, яка вже мала 7 важких операцій за тих 62 роки життя. Пройшла всі муки Христові, бо народилася в Різдво.

І ще одне. Теща любила Віталія (а хто Його не любив?) і в своєму кабінеті (головний лікар Гусятинської водолікарні) повісила не президента, а портрет Віталія в кімоно ШЕХАНА (єдиний в Україні). Приходить оформлятися екстрасенс (72 роки) і питає: “А хто це у Вас на портреті?”. Люба: “Мій зять”. Чоловік: “Але ж він мертвий?”… Сказав сховати портрет на 6 місяців, бо через нього може проникати негативна енергія. “А що ще про Нього можете сказати?” “Його душа зараз в Тибеті…”. Ніхто не знав того, як мріяв Віталій потрапити до Тибетських монахів, а я знав, бо Він мав надію, що даватиме показові тренування в Японії і звідти потрапить до Тибету. Не вийшло. Коли згадала сваха про Тибет, я повірив екстрасенсу із Сімферополя.

І ще випадок. Чекаємо священника для прощання з домом і для поховання. Підзиває мене співробітниця Нелі, не подружка, але та, яка одужала після операції на грудині. І каже: “Приснилась Неля, в такому великому залі, де все в килимах і мозаїка кругом. Труна посередині… “Мені тут так добре, ніщо не болить, але я змучилась, приляжу…”. “А де Тебе поховають?” “Коло Віталія” “Що в одну могилу?” “Ні, там для 4-ох заброньоване місце”.  Я спершу подумав жінка мене заспокоює, але, коли вона продовжила про сон: “Раптом звідкись різкий жіночий голос: Які похорони? Наталію спочатку поховати треба!” Я зрозумів, що жінка каже правду. Вона нічого не знала про двоповерхову могилу і зовсім не могла знати про те, що Наталка, родичка уже безуспішно 3-й рік лікується від раку в Москві (померла 3 роки тому). Голос міг бути від матері Нелі, пише ПроТе.

В нашому житті присутні випадки і див, і того, що називають містикою, але не всі можуть зафіксувати ці важливі моменти, які свідчать про можливі зв’язки між нами і потойбічними світами. Ось свіжий приклад. Затемнення місяця має великий вплив на гіпертоніків. Під ранок відчуваю, що не вистачає кисню, а прокинутися не можу. Раптом холодна і сильна рука потягнула мене за ногу. Я ніби прокинувся, але не піднімаюсь. Вдруге мене ХТОСЬ так сильно потягнув, що нога випрямилась і я піднявся. У скронях біль, голова крутиться… беру каптопрес під язик і колю собі Магнію сульфат – гіпертонічна криза, міг і не прокинутися… Подякував, але не знаю кому, проте це не жіноча рука…

Багато можна розповідати і не всі хочуть вірити, та я знаю, що це не ілюзія і не галюцинації. Так само і наші предки накопичували знання, передавали нащадкам, аж поки не прийшли більшовицькі євреї безбожники і заборонили віру в Бога, зробили “богом” сифілітика Вову, потім Кобу Джугашвілі, бо дикунами легше керувати.

Далі буде, якщо ще маю пару років життя. Мене з дитинства ХТОСЬ веде по життю. Вже 5 разів ХТОСЬ  рятував від неминучої смерті. Я встиг побувати навіть в комі. Але вижив після сепсису, хоч виживали тоді лише 2% із ста… Чудом в армії вибрався із трясовини… Живу. Мабуть, щось не те роблю, щоб виконати свою місію на землі. Це не байки, це все пережив і є свідки отаких див.