Тернопіль

Тернопільська волонтерка про бійців: «Приходить зовсім інша людина, яка потребує допомоги»

DSC09337Центр допомоги демобілізованим бійцям запрацював на базі «Самооборони Майдану Тернопільщини». Вважають, що одна з найважливіших проблем – суспільство не готове до життя з демобілізованими бійцями. Ці люди потребують особливих умов та ставлення через пережите на Сході і важкий психологічний стан.

«Ми займаємося мобілізованими і завжди допомагали хлопцям на передовій. Зараз маємо нові обов’язки, до яких не готувалися і не знали за що братися, і як починати. До нас почали приходити демобілізовані. Стикнулися з багатьма проблемами. Мабуть, найголовніша проблема і про яку багато говорять, але мало хто знає як її вирішувати, що суспільство не було готове до того, що до нього «влиються» демобілізовані бійці. Демобілізована людина має травмовану психіку, яка потребує нову соціальну адаптацію, потрібно знайти роботу й інтегруватися знову у сім’ю», – поділилася волонтер штабу «Самооборони Майдану Тернопільщини» Лілія Мусіхіна.

Складно пристосуватися до іншого ритму життя не лише демобілізованим бійцям, а й їхнім сім’ям, розповідає волонтерка: «Складно і дружині, яка чекає. Вона не була готова, впало багато обов’язків і вона чекає, що прийде чоловік, візьме частину роботи її на себе. А воно насправді не так! Приходить зовсім інша людина, яка потребує допомоги і підтримки, дуже часто з контузіями і травмами, і так далі. Виникають проблеми у сім’ї і, на жаль, відсоток розлучень серед сімей демобілізованих дуже високий».

Ще однією важливою проблемою є несприйняття демобілізованого бійця на роботі, розповідає Лілія Мусіхіна: «Людина повертається на своє попереднє робоче місце зовсім іншою людиною і не завжди роботодавець готовий терпіти людину, яка може чути голосні шуми і падати на підлогу. Це, насправді, дуже страшно виглядає! Коли людина, ні з того ні з сього, може впадати у депресію, яка часто заглядає у стакан, а, на жаль, це правда і у нас є така проблема».

У Центрі допомоги демобілізованим бійцям налагоджена лінія психологічної допомоги. На неї потрібно телефонувати і звертатися з проблемами, які турбують.

«Рік тому ми були зобов’язані тягнути на собі «левину роботу», те, що робило тилове забезпечення, то зараз, до честі їм, у нас бійці одягнені, нагодовані і таких проблем немає. Є якісь особливі потреби в особливих підрозділів, стараємося їх забезпечувати. Нашу головну увагу треба зосередити на проблеми демобілізованих, а також проблеми сімей мобілізованих. Деколи бувають ситуації, коли держава дуже старається допомогти, але є ситуації, коли питання на рівні держави не вирішується і треба відкрити гаманець, дістати половину грошей, які є і віддати людям, які залишилися без шматка хліба. Хоча, це поодинокі випадки, але їх треба моніторити. Голови сільрад, районних адміністрацій повинні тримати на власному контролі ці сім’ї. Людина повинна відчувати, що про неї піклуються. Я була здивована, що 80-90% проблем, можна вирішити за рахунок держави», – пояснила Лілія Мусіхіна.

Соломія Кручова



Loading...







Напишіть відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

    Пошук

МИ У FACEBOOK