Довоєнна тернопільська новорічно-рідв’яня пора була гарною. Особливих гульок перед 1939 роком в місті не було. Ходив вертеп та колядники..то відчувалося. Місця святкового скупчення людей також не було. Ніколи не бачила щоб десь стояли гурми людей. На Анни (22 грудня) проводила велика ярмарок на Старому ринку. Всьо було скромно, не було таких оздобів..як зараз є. Перехід календарного року з 31 грудня на 1 січне не мав особливого сенсу. То вже як прийшли рускі..то почали відмічати. Центральної міської різдвяної ялинки у Тернополі до війни не було. А на домашню ялинку вішалося багато всього. Були такі бомби (кульки скляні). То і медведики і котики..всякі звірі. Робилося з картону іграшки. А ще горішки, цукорки, райські яблучка..мандаринки.