На пленарному засіданні чергової четвертої сесії Тернопільської міської ради, яка відбудеться 5 березня о 9:00 годині в залі Українського Дому, буде винесено на розгляд проект рішення «Про звернення Тернопільської міської ради щодо звільнення громадського активіста Сергія Стерненка та незаконно ув’язнених українських патріотів».
Рішення про винесення на сесію колективного звернення на підтримку Сергія Стерненка та інших незаконно ув’язнених українських патріотів прийнято за результатами консультацій з представниками депутатських груп і фракцій, – повідомили у Тернопільській міській раді.
Нагадаємо, 23 лютого Сергію Стерненку було винесено вирок у справі про викрадення людини — 7 років та 3 місяці позбавлення волі з конфіскацією половини майна. Вирок стосується справи про викрадення місцевого депутата Сергія Щербіча.
Довідка: за інформацією Вікіпедії, у вересні 2015 року проти Стерненка було порушено кримінальне провадження за підозрою у викраденні людини, депутата Комінтернівської районної ради Одеської області Сергія Щербича. На той момент Сергій Щербич був членом проросійської партії «Родіна», яку очолював українофоб Ігор Марков. Згодом Щербич став соратником голови міста Одеси Геннадія Труханова та членом його партії «Довіряй справам». 2015 року Стерненко подав звернення до обласної прокуратури, СБУ та МВС із вимогою притягти Сергія Щербича до кримінальної відповідальності через його антиукраїнську діяльність. Щербич тоді активно діяв проти української армії, закликав до порушення територіальної цілісності України, до того був причетний до завезення тітушок у Київ, під час Революції гідності. Жодних дій з боку правоохоронних органів стосовно Щербича не було, а от до Сергія Стерненка у помешкання увірвався спецпідрозділ «Сокіл», затримав та помістив його до СІЗО. Сергію Стерненку інкримінували викрадення та завдання тілесних ушкоджень Щербичу, з метою заволодіти його коштами в розмірі 300 грн. Після апеляції Сергій Стерненко вийшов під заставу 60 тис. грн. Розгляд справи в суді тривалий час стояв на місці, оскільки потерпілий (Сергій Щербич) відмовлявся давати свідчення. Врешті саме за цією справою 23 лютого 2021 року Стерненку було винесено вирок — 7 років та 3 місяці позбавлення волі з конфіскацією половини майна (див. нижче).
Після призначення генпрокурором Ірини Венедіктової, за словами її колишнього заступника Віктора Трепака, «виявила величезну зацікавленість до цієї справи (третій напад на Сергія Стерненка) та при першій же розмові про неї сказала мені, що потрібно негайно повідомити Стерненку про підозру у вчиненні ним злочину». За кілька днів Венедіктова підтвердила, що «по Стерненку підозра буде в будь-якому разі». Андрій Радіонов, старший групи прокурорів у справі Стерненка, відмовився підписувати підозру Сергію через відсутність доказів, після чого взагалі вийшов зі справи. Радіонов тоді ж звернувся до Ради прокурорів через публічну обіцянку генерального прокурора «повідомити Стерненку про підозру у будь-якому разі».
2020
25 березня відбулася зустріч керівництва прокуратури та Міністерства внутрішніх справ, у якій взяли участь новопризначений генпрокурор Ірина Венедіктова та її заступники, а також голова МВС Арсен Аваков та вище керівництво Національної поліції. Під час зустрічі сторони «погодили проведення необхідних слідчих та процесуальних дій у низці резонансних кримінальних проваджень», до найбільш резонансних злочинів у Офісі генпрокурора віднесли справу не про напад на Стерненка, а справу про «вбивство Івана Кузнєцова». Хоча досудове слідство у справі Стерненка здійснює СБУ, а не поліція, це не завадило Авакову обговорювати слідчі та процесуальні дії з генпрокурором.
13 травня колишній генпрокурор України Рябошапка заявив, що до нього зверталися не названі ним люди, щоб він вплинув на справу Стерненка.
Про справу Стерненка Рябошапка також сказав, що вона має інший підтекст, зокрема, влада намагається помститися Сергієві, щоб той отримав жорстке покарання.
У травні Венедіктова заявила, що вона «постановила про відвід від виконання повноважень керівника органу прокуратури та Генерального прокурора в цьому провадженні» (справі Стерненка), проте правники не знають про таку процедуру, оскільки можна відвести від справи конкретного прокурора, який бере в ній участь, а не генпрокурора загалом.
Ґео Лерос, член Тимчасової комісії з контролю ВРУ за розслідуванням вбивства Катерини Гандзюк та нападів на інших громадських активістів 2017—2018 років, стосовно заяв Венедиктової сказав, що сама Ірина не давала вказівок щодо слідства. На Стерненка триває атака як з боку генпрокурора, так і проросійських сил. 16 квітня 2020 року в інтерв’ю «Новинарні» Стерненко сказав, що за атаками може стояти й МВС України. Це Стерненко аргументував тим, що Аваков на зустрічах в березні говорив про те, що Сергій має сісти до в’язниці.
6 травня на телеканалі ZIK, який належить Тарасу Козаку, соратнику проросійського олігарха Медведчука, Білецький заявив, що Стерненко займався публічними будинками та наркопритонами. 8 травня Білецький сказав, що «право на самооборону має кожен, а футбольні фанати не повинні захищати людей вибірково». Це сталося після того, як Стерненку висловили підтримку українські футбольні ультрас.
11 червня Стерненку повідомили про підозру в учиненні злочину за ст. 115 ч. 1 (умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині) та ст. 263 ч.2 Кримінального кодексу України (носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу). За даними самого Сергія, результати декількох експертиз підтвердили, що ніж, який він використовував для самозахисту і яким було завдано смертельного поранення одному з нападників, не є холодною зброєю.
11 червня Українська Гельсінська спілка з прав людини опублікувала відкриту заяву, у якій назвала переслідування Стерненка політично вмотивованим. Сутички під Шевченківським судом на підтримку Стерненка (12 червня 2020, Київ)
12 червня у Шевченківському районному суді Києва почалось судове засідання з обрання запобіжного заходу Стерненку. Слідчим суддею у розгляді клопотання є одіозний Володимир Бугіль. Біля будівлі Шевченківського суду сталися сутички між активістами та поліціянтами. У цей час в суді обирали запобіжний захід для Стерненка. Активістів та народних депутатів від партії Голос, що планували взяти Стерненка на поруки, не пропускали на засідання суду. Поліція застосувала газові балончики, у відповідь полетіли пусті пляшки.
15 червня сутички під судом продовжились, поліціянти затримали одного з організаторів акції, Миколу Виговського, та двох учасників протесту. Нардеп від партії «Голос» Роман Лозинський, що хотів взяти на поруки Сергія, заявив, що поліціянти його побили. Щонайменше один з поліцейських вдарив затриманого активіста ногою в спину, активісти також заявляють про масові порушення закону поліціянтами при затриманнях. Начальник поліції Києва Андрій Крищенко відсторонив від роботи двох поліціянтів, що дозволили собі бити активістів.
16 червня Стерненку змінили місце домашнього арешту на Київ. Під час засідання адвокат Стерненка просила про відвід судді Олени Мелешак, однак прохання було відхилено. Наступне засідання суду було заплановано на 26 червня.
23 червня Івану Кузнєцову, одному з нападників на Стерненка скасували підозру. Саме Кузнєцов в ході нападу отримав смертельне поранення в серце. 26 червня Апеляційний суд переніс розгляд апеляції про зміну запобіжного заходу на 3 липня.
3 липня Апеляційний суд залишився запобіжний захід без змін, Стерненкові залишили вимогу залишатися під домашнім арештом, а перегляд запобіжного заходу запланували на кінець липня в Шевченківському райсуді Києва.
25 серпня Верховний суд відмовився переносити розгляд справи Стерненка до Києва, справу було залишено до розгляду в Приморському суді Одеси.
18 грудня Приморський суд Одеси повторно відправив Сергія під нічний домашній арешт.
2021
29 січня суддя Приморського районного суду Одеси Сергій Кічмаренко задовольнив клопотання захисту, відпустивши Стерненка на поруки народному депутату Роману Лозинському («Голос»).
23 лютого Стерненку було винесено вирок у справі про викрадення людини — 7 років та 3 місяці позбавлення волі з конфіскацією половини майна. Вирок стосується справи про викрадення місцевого депутата Сергія Щербіча (про справу див. вище). Стерненка визнали винним за статтями: ч.2 ст. 146, ч.2 ст. 187 та ч. 1 ст. 263 ККУ, але від відповідальності за статтею про викрадення людини Сергія звільнили через закінчення строку давності. Після винесення вироку під судом відбулися сутички з поліціянтами, активісти заблокували вихід із суду, поставили авто та заблокували виїзд. Вирок спровокував акції протесту в різних містах України, які підкреслювали переслідування, відсутність доказів, закритість та заангажованість суду та комуністичні погляди судді Віктора Попревича. Коментуючи вирок, Стерненко вказав, що його було винесено під тиском з боку Офісу президента і що вирок спочатку був виправдальний, але суддя його переписав під тиском замглави ОП Олега Татарова, гепрокурора Ірини Венедіктової та мера Одеси Геннадія Труханова, який «покриває» президента Зеленського.
27 лютого під Офісом президента в Києві пройшов масовий протест на підтримку Стерненка.
Залишити відповідь