Психологи б’ють на сполох: все більшої популярності в Україні набирає гра – аналог Синього Кита – “Зникнути на 24 години”. Це нова смертоносна розвага для підлітків. Чому діти беруть участь у таких іграх-викликах та як вберегти від них власне чадо дізнавались журналісти Т1 Новини

Українські психологи застерігають про небезпеку. Серед підлітків набирає популярності гра, яка схожа до «Синього кита», та «Момо» – і має назву «Зникнути на 24 години». Це чергова смертоносна “розвага” орієнтована на молодь 13-17 років, прийшла до України з Європи. Гра передбачає єдине завдання – дитині потрібно зникнути на 24 години, аби ніхто з рідних, родичів та друзів не знав де вона і не міг її знайти. Виконання дітьми цієї єдиної умови вже принесло сумні наслідки для українських сімей. Кілька дітей у різних областях спробували зіграти у неї. Серед причин психологи називають наступні.

– Є брак спілкування. Є бажання виділитись себе проявити. Або про себе заявити. Або таким чином сказати от я –є , зверніть на мене увагу, – каже практикуюча психологиня у ТЗОШ №28 Вікторія Гордієнко.

Психологи заперечують той факт, що участь в подібних іграх беруть діти з неповноцінних чи неблагополучних сімей, які не реалізували себе в оточенні або компанії, на яких не звертають увагу в сім’ї, яким некомфортно в сімейній обстановці. Зацікавитись подібним може і улюблена батьками дитина у віці 13- 17 років. Фахівці називають це підлітковим нон-комформізмом, в результаті якого виникає відчуття власної непотрібності та повне непорозуміння з близькими.

– Гормональне навантаження, яке йде в підлітковому віці і емоційне навантаження – це все потрібно знати та розуміти. Це потрібно розуміти в першу чергу близьким дитини і педагогічним працівникам. Погоджуюсь, що є такий вираз як «я нікому не потрібна, не потрібен», і хтось мене може краще зрозуміти, ніж моє рідне оточення. Це потрібно знати, розуміти та враховувати, – каже директорка ТЗОШ №28 Лілія Вавринів.

Педагоги розповідають, освітня реформа передбачає предмети критичного мислення та медіаграмотності. Переконують, це зможе застерегти дітей від участі в подібних іграх, та одночасно наголошують саме батьки мають відповідально виховувати своїх чад та стежити за їх оточенням. Кращим застереженням від участі дітей у подібних іграх є батьківська любов та увага.

– Дуже проста порада – любити своїх дітей. Пишатися ними, піклуватися про них, знаходити для них час. Бути близькими зі своїми дітьми, бути друзями для своїх дітей. Навіть якщо дитина зробила помилку або ввійшла в якусь непотрібну ситуацію, першими, хто має її зрозуміти та підтримати мають бути її батьки, – каже Ліля Лавринів.

Для дітей, які вже грали подібні ігри, агресія з боку батьків нанесе величезну травму. Психологи стверджують, який би поганий вчинок дитина не скоїла в першу чергу з нею слід поговорити і з’ясувати причину.

-Батькам не можна в жодному разі сильно наказувати дитину. Треба поговорити чому так сталося, яка причина. Це перше. І по-друге звичайно я б радила звернутись до сімейного психолога чи до психотерапевта, щоб така сім’я з ним працювала, – каже Вікторія Гордієнко.

Подібні ігри справді створюють небезпеку для сучасної молоді. В епоху, де інформаційний простір переважає над реальним спілкуванням за дітьми стежити не просто. Все, що залишається батькам – віддавати максимум любові, турботи та уваги своїм дітям.

Вікторія Демчук, Тарас Троян, Володимир Сосна, Т1 Новини.