Відійшов у вічність відомий тернопільський художник Дмитро Стецько. 

“Нині не стало Дмитра Стецька….Вічна пам’ять… Він таки не уявляв свого життя без своєї Віри…Нарешті вони знову зустрілися, але вже в світі кращому…” – повідомила у Facebook керівник прес-служби патрульної поліції Тернополя, журналістка Оксана Смільська.

Довідково:

Дмитро Григорович Стецько — український живописець, скульптор. Чоловік Віри Стецько

Дмитро Стецько народився в листопаді 1943 року в селі Полонна (нині Польща). Дитинство минуло на хуторі Драгоманівка, на Тернопіллі. З 1973-го художник мешкає у Тернополі. Закінчив Львівське училище прикладного та декоративного мистецтва ім. Івана Труша. Учителями з фаху були Т. Драган, В. Трофимлюк.

Дмитро Стецько — представник західноукраїнського мистецького андеграунду 1970-80-х, відомий як живописець та скульптор, однак на початку ХХІ сторіччя заявив про себе акварелями.

З 1971 року працює в галузі станкового та монументального живопису, скульптури та графіки. Учасник численних міжнародних та національних виставок. Автор пам’ятників і меморіальних таблиць І.Франку, В.Стусу, М.Лисенку, Р.Купчинському, І.Горбачевському, Я.Стецьку. Учасник реставрації Тернопільського академічного музично-драматичного театру (1979). Член редколегії журналу «Образотворче мистецтво» (1992—1995), дорадчої ради альманаху «Артанія» (1996—1999), член журі Міжнародної виставки сучасного українського мистецтва бієнале «ПАН-Україна» (Дніпропетровськ).

В перші роки Незалежності України Дмитро Стецько ініціював створення Національної Асоціації Мистців (заступник голови НАМу), член Національної Спілки художників України з 1990 року. У 1993 році вийшов з НСХУ за власним бажанням (вимагав люстрації для митців, що співпрацювали з тоталітарним режимом), лауреат тернопільської обласної мистецької премії імені Михайла Бойчука, премії редакції журналу «Образотворче мистецтво» — за найкращий твір на Міжнародному бієнале українського образотворчого мистецтва «Львів — Відродження», організатор і перший голова гурту художників «Хоругва»(1990).

Персональні виставки:

Львівська галерея мистецтв(1989),
виставковий зал Спілки художників України, Київ(1989),
Галерея Канадсько-Української Мистецької Фундації, Торонто /Канада(1985),
Хмельницький художній музей (1997,2008),
Національний музей у Львові (1999,2010),
Національний художній музей України (2000, 2010),
Музей-заповідник Тараса Шевченка, Канів(2000),
Музей західного та східного мистецтва, Одеса(2001),
Галерея «36», Київ (2001),
Івано-Франківський художній музей (2008),
Галерея Волинської організації НСХУ, Луцьк (2010),
Рівненський обласний краєзнавчий музей (2010).

Твори Дмитра Стецька у світових колекціях:

Національний художній музей України (Київ),
Львівська картинна галерея,
Канівський музей-заповідник Тараса Шевченка,
Національний музей імені Андрея Шептицького (Львів),
Літературно-меморіальний музей Івана Франка (Львів),
Музей гетьмана Івана Виговського (с. Руда, Львівська обл.),
Галерея Канадсько-української мистецької фундації (Торонто, Канада),
Івано-Франківський художній музей,
Хмельницький обласний художній музей,
Одеський художній музей,
Тернопільський обласний краєзнавчий музей,
Рівненський обласний краєзнавчий музей,
Галерея Ліцею гуманітарних наук (Київ),
Галереї «36» (Київ),
Галерея Атланта (США),
приватні збірки та галереї України, США, Канади, Італії, Франції, Німеччини, Австрії, Чехії, Словаччини, Польщі.