Тернопіль

“Найбільше думав, де переночувати і як потрапити додому”: житель Тернопільщини, якого вважали вбитим в Італії, розповів, що з ним трапилося

Про зникнення сина журналістам “Файного міста” розповів батько Михайло Зеленюк. Понад три тижні 71-річний житель Золотого Потоку Бучацького району не знав спокою.

521af3d02481481e3a38b02ce0655a2e04b71da0Куди тільки він не звертався, сподівався тільки на те, що знайде дитину живою. І знайшов. Про обставини зникнення та дорогу додому нам розповів сам Михайло Зеленюк, який зараз вже вдома живий і здоровий.

“Найбільше думав, що маю поїсти, де переночувати і як повернутися додому, на Україну, – почав свою розповідь чоловік. Повернувся автобусом, допомогли добрі люди.”

Пан Михайло розповів, що за час, коли його вважали вже вбитим, він не втрачав надії повернутися додому. Намагався якось зв’язатися з рідними, аби вони перестали хвилюватися і знали, що з ним усе добре. Та, як виявилося, зробити це у чужій країні без грошей і не знаючи мови не так вже і просто.

“В Італію я поїхав у лютому, до родички. Мав допомагати їй робити ремонт у будинку, що за 34 км від Рима. Це – провести електро- і водопостачання та встановити опалення. За якийсь час між нами виникли непорозуміння і ми почали сваритися. Я не міг виконати всі роботи дуже швидико, як родичі цього хотіли, тому і ситуація погіршилася. Згодом не витримав, сказав родичці, що мені не треба її грошей і пішов геть”, – каже Михайло молодший.

Опинившись на вулиці, чоловік залишився без даху над головою, без грошей. Зателефонувати  рідним не зміг – не було ні коштів на рахунку, ні доступу до інтернету, та і телефон швидко розрядився.

“Я пройшов Рим вздовж і впоперек. Шукав, де є найближче українське консульство. Дізнався, що є за 80 кілометрів звідси, у місті Вітербо. Коли я туди прийшов, там було зачинено, зазначалося, що можна тільки дзвонити і писати онлайн. Тоді я повернувся у Рим. Коли йшов з Вітербо до Рима мене перестріли карабінери та запитали мої документи. Один з них кудись телефонував, куди не знаю. Можливо, у консульство України. Потім дав мені 5 євро і відпустив. Аби я вночі не йшов пішки, пояснив, де розташована зупинка, звідки автобуси їздять у Рим. Знайшов то консульство, але воно також не працювало. Подзвонити також не міг, не мав з чого, – розповідає Михайло Зеленюк.

Якийсь час Михайло жив на вулиці, зупинився в маленькому парку недалеко станції метро Ребібія. Почав шукати на чому б спати і що їсти. Спершу притягнув кілька матраців. Було холодно, особливо, коли падали дощі, але чоловік звик. Їжу знаходив біля кафе.

” Я знайшов вуличку, де італійці виносять в пакетиках хліб, а буває і сир, які не доїли. Їх вивішують на огорожу для потребуючих. Так і харчувався, поліція мене не чіпала. Я вам так скажу, якщо людина хоче знайти проблеми, то вона знайде. Якщо ж ні, то нічого не буде. Я намагався не влазити нікуди, бути тихим. Одного дня, то було 4 травня, я знайшов на смітнику автомобільну зарядку. Так зарядив телефон. Почав шукати безкоштовний WI-FI і знайшов. Зайшов і на Viber, і на Whatsapp – нічого з цього не працювало. Зайшов на Facebook, а він підключився. Перше написав сестрі. Вона дуже зраділа, що я знайшовся. Попросив її поповнити рахунок. Потім подзвонила племінниця і сказала, щоб я нікуди не йшов, що зараз за мною приїдуть. За півгодини приїхала волонтерка Леся – заробітчанка з нашого села. Вона орендувала мені кімнату на три дні. Вона ж домовилася мені за буса, яким я мав повернутися в Україну. І зараз я вже вдома”, – додає Михайло.

Зараз Михайло Зеленюк молодший вдома, перебуває на обсервації. В подальшому планує їхати на заробітки до Польщі, куди раніше їздив. Каже, треба заробляти гроші, але краще тут, поруч, аніж далеко від дому.

“Я щасливий, що зараз вдома. Дякую всім, хто перейнявся моєю долею, хто розшукував і переживав за мене. Дякую всім, хто допоміг повернутися додому, дякую батькам за терпіння і прошу у них вибачення за те, що їм довелося це все пережити”, – каже чоловік.

“Всі діти дома зі своїми батьками”: відео батьк з сином та волонтеркою Alesya Tataryn, яка допомагала Михайлові добратися до дому.

 



Loading...







Напишіть відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

    Пошук

МИ У FACEBOOK