“Фото знайшов на польському сайті audiovis.nac.gov.pl. На ньому видно клапник давньої тернопільської австрійської різниці (м’ясокомбінату). Войско стоїть на Оболоні, де тепер центральний ринок. Найліпше уявити собі ту дільницю можна поглянувши на унікальну аерозйомку часів Першої війни”, – розповідає Тарас Циклиняк.

Попередницею була бойня, яка знаходилася над ставом (район старої ринкової площі) і вважалася найдавнішою у Тернополі. Нову різню відкрили аж у 1909 року.

Так склалося, впринципі..як завжди..що я хотів знати про це більше ніж відомо і пишуть. А тому почав копати і цікавитися.. Далеко йти не довелося..

6 квітня 2012 року був на Оболоні, тай думаю зайду попитаю щось про історію цієї споруди.. Сторожі розповіли про те, що всередині, десь на стіні, є табличка із написом, який нагадує про будівництво споруди. Дійсно..є..і аж дві!

Підтвердили також, що споруда стоїть на дубових палях, такі собі тогочасні “сваї”. Фактино об’єкт побудовано на болоті. Казали, що там досі “паскудна” земля. Якщо копнути на пів метра, то вже “трясовина”. По війні тут діяв м’ясокомбінат, десь до 60-их років. А після того тут містилися корпуси СМУ-4 (строительно-машинное управление). Той сектор і досі називають котломонтажем.

11 квітня 2012 року вдалося поспілкуватися із паном Дмитром, який розповів про те, що на бойні донедавна працював чоловік, десь з 1905 року народження, сам березовцький, який дуже добре пам’ятав історію різниці, але, нажаль, уже покійний.. Помер десь років 20 тому (рахунок від 2012 року). Навіть його імені ніхто пригадати не зміг.

Ще в ті часи (водопровід) обсадну трубу (цебриння) було зроблено із латуні. Завод мав власну автономну каналізацію та три відстійники. Споруда стоїть на болоті, під нею дубові сваї. Каналіція проходила по керамічних трубках і виводилася у річку Серет.

12 квітня 2012 року зайшов всередину різниці. Територія заводу здавна була вимощена каменем, тепер тут все попереривали, залишилися лише фрагменти хідників від вулиці Шептицького. Всередині підлога вимощена жовтою дрібною плиткою, таку можна побачити на Франка,6 та Шевченка,1. Всередині круглий рік стабільна температура, товщина стін близько 70см.

На “причолку” західної стіни (тої, що від вулиці Шептицького) свого часу висіла голова корови/бика. Напевне така сама як у Львові, на вул. Промисловій, 50/52.

Плиткою споруда обнесена десь у 80-их роках. На бойні, після війни, працював батько чоловіка пані Ірини Максимів.