“Мені часто прикро дивитися на сірий, пострадянський Тернопіль, який нічим непримітний своєю типовою архітектурою”, – розповідає краєзнавець Тарас Циклиняк.
Старі часи також мали чамало “шаблонів”, але у “кривизні” вулиць та захаращеності двориків була своя особлива аура і все це завдяки людям. Така ж історія із площею св.Казимира (тепер вул.Січинського). Як тільки зійду біля Середньої церви..то зразу бачу її).
В тому, що вона існувала на східній околиці міста була своя логіка. Брама (середньовічна) містилася біля церкви, а тому заїжджати з товарами далеко не доводилося. Це практично!
За аркою треба повернути голову до ставу..
Бачиш торгові ряди? Євреїв, які торгують решетами? Ні?
А я бачу…
А далі все банально..війна..руїни..1944р..
Також варто згадати про велику криницю
Залишити відповідь