Цю ідею вони обговорили під час зустрічі з міністром охорони здоров’я Максимом Степановим, першою заступницею міністра Іриною Садов’як та головою НСЗУ Андрієм Віленським.

Представники «Довіри» розповіли про проблеми медицини своїх округів, а також розглянули й глобальні питання всеукраїнського рівня.

Народний депутат з Тернопільщини Микола Люшняк наголосив на тому, що у час пандемії навантаження на ФАПи зросло в рази, а заробітні плати фельдшерів не відповідають обсягу їхньої роботи.

– Дуже важливо розуміти, що підтримки потребують не лише великі медичні заклади в обласних центрах, а й медицина у селах і містечках. Фельдшерсько-акушерські пункти є своєрідними замінниками лікарень на місцях, але, на жаль, не усі громади мають змогу їх утримувати, оновлювати медичне обладнання та проводити повноцінний огляд пацієнтів. Комунальні послуги, матеріально-технічна база сьогодні лягли саме на плечі об’єднаних територіальних громад. Аби не допустити закриття ФАПів, покращити рівень надання медичних послуг у селах й містечках, необхідно запровадити програму підтримки фельдшерсько-акушерських пунктів. Окрім цього, фельдшері повинні отримувати гідну заробітну плату, адже роботи у них – і так задосить. У час пандемії навантаження та відповідальність у роботі фельдшера зросли в рази, – зазначив Микола Люшняк.

Парламентарі запропонували міністерству переглянути коефіцієнт щодо укладених декларацій для сільських територій у бік збільшення та зробити обрахунок такого коефіцієнту в залежності від кількості територій, відстані між ними та кількості людей, яких фельдшери обслуговують.

Представники «Довіри» пообіцяли підтримку у наданні інформації для таких розрахунків й допомогу в напрацюванні законодавчих ініціатив для покращення фінансування медичного працівника  на селі.

Представники МОЗу наголосили, що вони готові до співпраці та очікують від депутатів взаємодії, особливо у питанні спонукання  очільників опорних лікарень до відповідальності  перед громадами за ефективність використання коштів, забезпечення дієвого та раціонального підходу до управління медичними закладами та стимулювання лікарів до надання якісних медичних послуг, особливо на селі, де медичні працівники працюють в не завжди рівних умовах із міськими колегами.