Головним предметом протистояння міського голови Тернополя Сергія Надала та уряду була позиція проти обмеження роботи транспорту, бізнесу, садочків і шкіл. Міська рада Тернополя ухвалила власну процедуру того як місто має жити в умовах пандемії. При дотриманні обов’язкових протиепідемічних норм (маски, дезінфекція і соціальна відстань), не закривались підприємства і установи, продовжили працювати дитячі садочки і школи, працював громадський транспорт.

Уряд зрештою змушений був погодитись, що позиція Тернополя, яку підтримали інші українські міста, є обгрунтованою і доречною у сьогоднішній ситуації. Також уряд погодився відмовитись від практики обмеження залізничних і міжобласних перевезень.

Кабінет міністрів України на своєму засіданні змінив умови поділу регіонів на на так звані «зони» карантину, а також правила для кожної із зон. Тепер регіони підключатимуть до визначення «червоних зон»: рішення ухвалюватимуть спільно державна та регіональна комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій при умовах: завантаженість понад 75% ліжок у лікарнях протягом 5 днів поспіль, перевищення середнього рівня захворюваності випадків на 100 тисяч населення у понад п’ять разів за 15 днів.

Це значний крок у подоланні ручного “зонування” України, проте проблема і надалі залишається. Нажаль, Україну й надалі будуть ділити на зони, будуть обмежувати конституційні права українців. Тому Сергій Надал, якого підтримують його колеги з інших міст України, буде й надалі наполягати на неконституційності «червоного карантину». Бо найголовніше, що уряд має не лише забороняти, а запусти комплексну державну політику профілактики COVID-19 з використанням коштів коронавірусного фонду. Досі триває практика, коли уряд спрямовує кошти цього фонду на так зване “велике будівництво”, підтримку поліції, та інші напрямки, не пов’язані на профілактику і боротьбу з вірусом.