Український науковець, професор Київського національного університету ім. Т.Г.Шевченка Петро Масляк збурив український інтернет, коли сказав, що якби мери Тернополя, Івано-Франківська і Хмельницького стали прем‘єр-міністром, президентом та головою Верховної Ради, то життя в Україні стало б кращим. Свою думку професор підтверджує фактами позитивного ставлення громади цих міст до своїх очільників і значними позитивними зрушеннями у названих трьох обласних центрах.

Причина криється у їхній ідеології — українського націоналізму. В його основі – добро для своєї нації. Справжній український націоналізм — це не про відсталість і ворожнечу, а про любов і розвиток свого.

Перше — націоналіст має чітку ідеологію, своєрідну систему координат, яка дозволяє швидко визначати, що є добром, а що злом, що є важливим, а що не варте уваги. Тому націоналіст розуміє, що з міцною традиційної сім’ї, формується міцна громада, а з міцної громади — міцна країна. Він розуміє, що з поваги до самого себе, своєї історії, своєї самобутності, починається повага до тебе на міжнародній арені. І, не випадково, саме у трьох згаданих містах дбають про своє. Готові захищати мову, історію, культуру, самобутність, навіть, якщо потрібно йти проти центру. Керівники цих трьох міст розуміють — без національних складових не буде сильної України і не буде заможного та щасливого українця.

Друге — націоналіст відповідальний перед громадою. Нація — це об’єднання людей зі спільною історією, спільним менталітетом і спільним баченням майбутнього. У центрі цієї ідеології стоїть спільнота із спільними інтересами. Тому з самого початку той, хто стає до лав націоналістів, відчуває свою відповідальність за кожне сказане слово, дану обіцянку. Для них важлива повага громади. Недарма у загальноукраїнських опитуваннях самі мешканці Тернополя, Івано-Франківська, Хмельницького відзначають позитивні зміни і зростання комфортності проживання у цих містах, а незалежні експерти регулярно називають Сергія Надала, Руслана Марцінківа та Олександра Симчишина одними з найбільш відповідальних міських голів.

Третє — націоналіст є практиком. Він часто йде авангардом. Попереду інших. Починає втілювати важливі для спільного буття проекти тоді, коли інші лише про них мріють. Тернопіль, Івано-Франківськ, Хмельницький одні з передових у плані втілення проектів енергоефективності, прямої електронної демократії. Окремі речі, реалізовані тут, ще досі лише у проектах навіть у таких великих містах, як Київ, Львів, Дніпро. Попри те, що у них набагато більші бюджети.

За націоналізмом майбутнє

Саме націоналісти у місцевій владі досі не дали остаточно скотитися країні у хаос. Що ми бачимо на вищих щаблях влади? Відсутність стратегії. Багато слів. Постійні зміни в уряді без видимих позитивних зрушень. Намагання перекладати відповідальність з одного чиновника на іншого.

Найгостріше цей хаос виявився під час останньої пандемії, коли міністр міг тричі на день змінити свою думку щодо існуючих загроз. Коли замість чіткої координації ми бачили лише хаотичні рухи у піар площині. Лише на місцях ми побачили підготовку лікарень. Підтримку лікарів. Інформування населення. Бо тут були і є націоналісти. Для них люди є важливими, бо націоналіст сам вийшов з громади і живе разом з громадою.

Саме на рівні місцевого самоврядування маємо шанс зупинити розвал України і скочування у хаос. У нас є досвід, як у давнішій історії, так і у сучасній. На початку 20-го століття, українці без власної держави, змогли створити потужний економічний кооперативний рух під проводом Митрополита Андрея Шептицького. Цей рух дав ресурси для культурного та політичного відродження України. У новітні часи, у 2014 — ми зберегли країну від провокованого хаосу завдяки національному самоврядуванню та самоорганізції. Нам вдалося зупинити зовнішнього ворога.

Тепер цей ворог діє обережніше, веде гібридну війну. Він, користуючись потужним фінансовим та інформаційним ресурсом, привів до влади дилетантів, якими вміло маніпулюють з Москви. І завдання патріотів — зупинити новий хаос. Підтримати тих, кому довіряємо. Тих, хто буде дбати про громаду та Україну. Підтримати націоналістів.