Колишній воротар збірної України і сімферопольської “Таврії” Максим Левицький пригадав, як брав участь у договірних матчах.

“У сезоні 1997/98 з одеським “Чорноморцем” боровся за виживання. “Таврія” теж стояла на вильоті, але в останньому турі, якщо б ми виграли, у Першу лігу відправилися “моряки”. Ми знали, що переможемо тернопільську “Ниву”. Завдання було дозволити забити їх грузинському форварду, який претендував на звання найкращого бомбардира чемпіонату.

Перший тайм грали без сценарію. Забили 2 голи. Грузин вийшов один на один, я потягнув. Ще раз пробив – штанга. Наші вже почали розступатися. Народ на трибунах швидко все зрозумів, почав свистіти. Нападник із подивом дивився на мене. Я розвів руками: “Пропускати не буду. Нехай призначають одинадцятиметровий, заб’єш із пенальті”. Скосили його в штрафний майданчик, свисток судді мовчить. Ще раз “завалили”. Арбітр не реагує. Гравці підходять до нього, він у відповідь: “А зі мною ніхто ні про що не домовлявся, грайте”. Так 2:0 у “Ниви” і виграли”, – сказав Левицький в інтерв’ю “Чемпіону”.