Тернопіль

“2 роки колонії суворого режиму”: відверті спогади тернопільського військового про російський полон

“Ми отримали військову задачу – нам треба було прикрити саперів. Ми попали в засаду. Нас трьох забрали. Я, Олексій Кодьман і Коля з Бердянська”, – пригадує колишній полонений Василь Гулька.

Після цього військовий разом з побратимами потрапив до Донецька. Там в приміщенні СБУ кожного допитували, а потім суди виносили вироки. За підозру у тероризмі суд ДНР присудив Василю – 20 років позбавлення волі.

“Потім нас привезли в колонію і там нас утримували до самого звільнення. Тиждень були допити. Потім нас вивозили на роботи. Ми робили всю чорну роботу, яка там була. Вони нам пред’являли, що ми терористи, які незаконно прийшли на їхню землю.”, – додає Василь.

Після вироку життя для Василя зупинилось. Військовий пригадує, кожен новий день у колонії тривав нестерпно довго. Адже понад 2 роки доводилося жити за сценарієм, який повторювався щодня.

“О 7 ранку в нас був сніданок. Потім в 9-ій ми мали дві години “прогулянки” – заходили в двір і просто повітрям під гратами дихали. Потім обід, вечеря і все. Нас лише на 2 години випускали в цей двір”, – розповідає Василь Гулька.

Попри закритий режим колонії, допити та все те, що довелося пережити, Василь каже, найважчим для нього було не бачити рідних. Дзвонити додому теж забороняли. Тому єдиним способом поспілкуватися з близькими були листи.

Про те, що 26 грудня відбудеться великий обмін полоненими, українські військові дізналися за день до того з радіо. Василь пригадує, до кінця вірив у те, що в списках буде і його ім’я.

“Ми сиділи в окремих камерах і нам зачитали людей, які йдуть на обмін. Давали підписувати різні документи про те, що нас не били, медичну допомогу надавали…”, – каже Василь.

Через 2 роки після звільнення Василя з полону відбувся ще один великий обмін. Військовий каже, знає, як це бути в полоні у терористів. Тому радий, що наші хлопці нарешті повернулися додому.

Зараз Василь Гулька звикає жити мирним життям. Та все ж каже, спогади про бої на сході та побратимів, яких назавжди забрала війна, залишаться в його пам’яті назавжди.

Христина Луцик, Оксана Задорожна, Віталій Куземко, Т1 Новини.



Loading...







Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

    Пошук

МИ У FACEBOOK