Сьогодні в Україні вшановують пам’ять жертв Голодомору 1932-1933. Про страшний геноцид проти українського народу вже написано багато наукових робіт, книг, знято документальні фільми. Горе, яке відбулося з нашою нацією, українці ще довго не забудуть. Пропонуємо тернополянам 5 унікальних книг, які збагатять знання про Голодомор.
Найбільший злочин Кремля
Книгу зі страхітливою обкладинкою – скелет із косою, що йде повз голодуючих людей – видали у Лондоні до 20-х роковин Голодомору.
Її підготувало Демократичне Об’єднання Бувших Репресованих Українців Совєтами у Великій Британії, автор – Вербицький М.
Зазначено також, що фактичні матеріали зібрали серед членів об’єднання, яким вдалося пережити голод.
“Вирвавшись із “сталінського раю”, ми запитували: чи знав про це Захід?” – питання у передмові до книги. Оригінальний її примірник, зокрема, зберігають у бібліотеці ОУН в Лондоні.
Жнива скорботи: радянська колективізація і голодомор
В оригіналі The Harvest of Sorrow: Soviet Collectivization and the Terror-Famine британського дипломата, історика та літератора Роберта Конквеста вийшла 1986-го року.
У той час навіть на Заході не завжди визнавали факт Голодомору, а тим паче голод як спосіб терору і винищення населення.
У підсумку праця стала одним із найґрунтовніших досліджень на цю тему. Перший переклад українською мовою з’явився у 1993 році і вийшов у видавництві “Либідь”.
“П’ятдесят років перед тим, як я почав писати ці рядки, Україна та українські, козацькі й деякі інші землі на схід від неї – територія з майже сорокамільйонним населенням – нагадували один величезний Берген-Бельзен”, – такими словами почав свою передмову автор.
За свою книгу Роберт Конквест отримав низку відзнак, зокрема і Національну премію України імені Тараса Шевченка (у 1994 році). У 2005 році його відзначили найвищою цивільною нагородою у США – “Президентською медаллю Свободи”. Того року президент України Віктор Ющенко нагородив його орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня.
Який на смак хліб, що його їли в Голодомор?
У романі-хроніці описана трагедія України після 1971-го року – через трагедію однієї жінки. Його вважають одним з найкращих творів про історію українського народу у ХХ столітті.
Тема для медитації
“Степан у Мурманському офіцером служив та й прочув, що на Вкраїні голод. Приїжджає в село, а батька вже на цвинтар звезли. Він туди, коли ж гукає щось із кагата… Насилу живого витяг!”, – діалоги між персонажами роману Леоніда Кононовича нерідко нагадують справжі історії, які розповідають свідки Голодомору та інших подій із життя українців ХХ століття.
Роман-епос, роман-спокута – так книгу українського майстра кримінального жанру охрестили у пресі.
За словами самого автора, його книга – про радянську епоху і про те, що відбувається із Україною зараз.
“Тему для медитації” нагородили багатьма відзнаками, висували на Шевченківську премію. За відгуками багатьох читачів, це один із найкращих творів української літератури початку ХХІ століття.
Оксана Забужко включила роман до переліку книг, без яких “наша література доби незалежности немислима”
Чи страшні казки про Голодомор?
Видання книги наелектризувало певну частину українських політиків, зокрема із Партії регіонів. Проте її підтримали багато письменників.
Історик, тепер голова Інститут національної пам’яті, Володимир В’ятрович у відповідь провів аналогію із темою Голокосту, яку, за його словами, єврейське суспільство відкриває для нових поколінь у ранньому віці.
Джерело: BBC Україна
Залишити відповідь