Файне місто

Зі Швеції хочуть депортувати українку, яка втратила ногу через теракт

Зі Швеції хочуть депортувати українку, яка втратила ногу внаслідок теракту в Стокгольмі. Про це повідомляє шведське видання Dagens Nyheter.

7 квітня 2017 року вантажівка, за кермом якої перебував громадянин Узбекистану Рахмат Акілов, в’їхала на пішохідну вулицю Дротінгатан і збила на смерть п’ятьох людей, ще 15 отримали поранення.

Серед поранених була 38-річна українка Ірина, яка під час теракту обирала на Дротінгатан подарунок доньці. Шведська дівчина Крістіна Мальмквіст доставила поранену українку до лікарні.

Ірині ампутували праву ногу, кілька тижнів вона пролежала в лікарні. Оскільки жінка була серед ключових учасників судового процесу над Рахматом Акіловим, їй надали тимчасову візу, а її доньці дозволили переїхати з Києва до Швеції.

У червні цього року судовий процес над Рахматом Акіловим завершився. Йому дали довічне ув’язнення.

Кілька днів тому шведська міграційна рада ухвалила рішення про те, що Ірина та її 13-річна донька Софія, яка навчається у шведській школі, мають залишити Швецію, оскільки її гуманітарна ситуація “не здається особливо серйозною”.

Сцена теракту

“Я отримала кілька товстих конвертів з документами від Шведської міграційної ради. Повідомлення з’явилося у п’ятницю, я плакала всі вихідні”, – розповіла шведським журналістам українка.

Вона має намір оскаржити рішення міграційної ради, і через свого публічного представника заявила, що не зможе отримати в Україні такого ж догляду, як у Швеції. Міграційна рада такої думки не поділяє і вважає, що жінка може отримати необхідну реабілітацію в Україні.

Як повідомляє шведське видання Aftonbladet, після теракту Ірину відвідав у лікарні шведський прем’єр Стефан Левен.

“Коли Стефан Левен потрапив до лікарні, він пообіцяв зробити все для мене”, – згадує Ірина.

Жінка розповідає, що досі відчуває болі у правій частині тіла, а ліки викликали у неї проблеми із зубами.

Ірина пояснює, що не зможе отримати ту допомогу, яку надає Швеція, в Україні. Адже її держава у складному фінансовому становищі, там дорогі ліки, а жінці необхідно міняти протез кожні три місяці.

“Я не зможу отримати те саме піклування, як тут. І як я можу підтримати моїх двох дітей? Атака змінила моє життя…”, – говорить Ірина.








Напишіть відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

    Пошук

МИ У FACEBOOK