Файне місто

«Я на колінах благала допомогти»: мешканка Тернопільщини через халатність медиків втратила чоловіка

Збаражчанка Юлія Бабій звинувачує медиків у халатності. Каже, що викликані працівники швидкої навіть не робили спроби врятувати чоловіка. Утім, самі медики та їхнє начальство заявляють, що проводили реанімаційні заходи.

«Я на колінах благала допомогти»

— Я просила їх зробити хоч щось. Повзала на колінах між тілом чоловіка та медиками, хапала лікаря за ноги і благала, — розповідає збаражчанка Юлія Бабій. — Просила вколоти чоловіку адреналін, а медик відмахнувся. Сказав, що не знайде вени. Я сказала, що сама знайду, тільки хай у шприц наберуть. Все оплачу. Вони нічого не зробили…

Той останній день життя чоловіка надовго закарбується у пам’яті Юлії Бабій зі Збаража. Адже питання — чи могли медики врятувати її Михайла для неї назавжди залишиться без відповіді. Бо ті, як переконує жінка, абсолютно нічого не зробили. У медиків — інша версія, передає “20 хвилин“.

— Все це трапилося 9 лютого, близько 20.00 у Збаражі, — розповідає друг чоловіка пані Юлії Іван Горський. — Михайло спустився у підвальне приміщення, де розташована кухня, готувати їсти. А Юля з дитиною, якій 2,5 років, чекала його у кімнаті. Подружжя вже разом близько 25 років, але тільки недавно дочекались малечі. Жінка занепокоїлась, бо пройшло біля 30-40 хвилин, а чоловік не повернувся. Почала гукати, а потім пішла і привідкрила двері. Побачила, що чоловік лежить. І хоч Михайлу вже було 46 років, проблем зі здоров’ям він не мав, не пив, не курив, на турніку підтягувався. Скарг на здоров’я практично не було, єдине — спина хапала. Юля зрозуміла, що чоловік непритомний, схилилась над ним, і той почав харчати. Жінка викликала швидку, десь о 20.30, і почала набирати останні номери телефону, на які телефонував чоловік.

Одним із них, каже пан Іван, був сусід Сергій О. Його попросила зустріти медиків і віднесла йому ключі від брами, оскільки та зачинена на замок. Той зустрів та провів спеціалістів. Однак, коли Збаразька швидка прибула, то за роботу не взялись.

«У медиків нічого не було»

Медики, за словами рідних Михайла, буквально з порогу констатували смерть. Окрім того, спеціалісти Збаразької швидкої почали обговорювати покійного.

— Фельдшер говорив, що вже нібито колись рятував мого чоловіка, — каже пані Юлія. — Мовляв, чоловік бомжував десь на гаражах у когось там і таблеток нажерся. Я почала обурюватись, що вони таке кажуть і явно з кимось переплутали. Далі, медики почали говорити, а чого він в трусах лежить. Я кажу, та яка різниця — чоловік у себе вдома на кухні, міг би й голим ходити. То не робить з нього бомжа — чоловік був у душі, а потім пішов їсти приготувати.

Тож, каже жінка, замість того, щоб рятувати, медики втрачали дорогоцінні хвилини. Лише згодом, коли жінка ніяк не відставала, запропонували піднести дзеркальце до носа чоловіка. Мовляв, аби жінка переконалась, що чоловік — мертвий.

— В медиків зі швидкої навіть у сумці нічого не було, — додає пані Юлія. — Нічого для порятунку для людини.

Утім, невдовзі після того, як тіло забрали, родичам повідомили — Михайло отруївся чадним газом. І уже через день з’явились результати експертизи, які підтвердили отруєння.

— Чому вони написали, що Михайло отруївся чадним газом,  — розмірковує пан Іван. — Та тому, що при цьому отруєнні нереально уже врятувати людину. При інших варіантах — так, а при цьому — ні.

Написали, що рятували

Після похорону чоловіка, Юлія звернулася в Управління охорони здоров’я облдержадміністрації зі скаргою на дії медиків. Через 14 днів отримали відповідь, яка шокувала. Адже у листі йшлося про те, що медиків не зустріли при вході, що присутні були агресивно налаштовані, а відтак лікарям було важко з’ясовувати у дружини приблизний час зупинки кровообігу і так далі.

— Окрім того, у відповіді йшлося про те, що бригада проводила реанімаційні заходи: непрямий масаж серця та штучну вентиляцію легенів, — каже пані Юлія. — А о 21.15 реанімаційні заходи припинено як неефективні. Це просто шокувало! Це суцільна брехня! Але оскільки вони так написали, то й справді мали б усе це робити. Незадовго після цього Юлія знову звернулася в Управління, оскільки інформація просто обурила. І у наступній відповіді його фахівці наголосили, що не наділені повноваженнями щодо проведення слідчих дій і порадили звернутися у відповідні органи. Тож родичі Михайла надіслали тепер третю заяву в Управління, оскільки хочуть знати, на підставі чого вони надавали інформацію у своїй першій відповіді.

Відкрили провадження

На цьому історія не завершилась. Відразу після смерті Михайла поліція, як і годиться у подібних випадках, відкрила кримінальне провадження за ст. 115 КК «Умисне вбивство». Однак, не знайшовши криміналу, її закрила. Родичі, вважаючи, що до смерті Михайла таки могла призвести халатність лікарів, знову звернулися у поліцію. І там знову відкрили провадження, уже за ч. 2 ст. 139 КК «Ненадання допомоги хворому медичним працівником». Слідчим став працівник правоохоронних органів, що також є сусідом Бабіїв — Павло Цвях. За два місяці роботи, скаржиться Юля, він так нічого і не зробив.

— Та у мене більше інформації, ніж у слідчого, — каже пані Юлія. — Адже я відразу, як зрозуміла, що за медиків ніхто братись не збирається, почала збирати інформацію. Окрім того, не опитані й ключові свідки. І більше, пояснення свідка — сусіда Сергія О., якого я просила зустріти медиків, які містились ще у першому кримінальному провадженні, відрізнялися від того, що було насправді. А вже у рамках провадження, відкритого за другим разом, його взагалі не опитали. У поліції сказали, що він відмовляється свідчити. Проте жодного документу на підтвердження цього у матеріалах справи нема. А сам свідок перестав від нас трубку брати. Бо там така ситуація, що і сестра, і його мати працюють у лікарні. Відмовляється говорити і ще один свідок — сестра Сергія О., Оксана.

Утім, нещодавно справу передали новому слідчому. Чи буде результат — родина сподівається побачити невдовзі. Адже правоохоронці запевнили, що справа — на контролі в Головному управління Нацполіції у Тернопільській області. —

Якби медики хоча б вигляд створили, що щось роблять, питань, напевне б, не було, — додає друг Іван. — Ми просто тихо переживали б своє горе. Але вони нічого не зробили: хамили і ображали. То, можливо, вони таки могли б врятувати Михайла?

“Нічого не бачив, нічого не знаю”

Що може розповісти про перебіг подій 9 лютого та чи давав пояснення поліції вдруге, ми поцікавилися у ключового свідка, за словами пані Юлі, у сусіда Сергія О. — Я практично свідком тих подій не був і ніяких коментарів не буду давати, — відповів чоловік. — Мене не було, я був з дитиною. Нічого не бачив і нічого не знаю. Звернулися за коментарем і до слідчого Павла Цвяха, що два місяці займався справою.

— У мене справу забрали в слідче управління після того, як вона поїхала поскаржилась. — За той час, що справа була у мене, він (сусід Сергій О. — прим. ред.) ще не був опитаний, бо відмовився давати пояснення. Я нічого зараз вам через телефон не можу пояснити, зайнятий.

У відділі комунікації ГУ НП в Тернопільській області підтвердили, що справу нині забрало на розслідування обласне слідче управління. Розслідування тепер буде активніше рухатися, є вже висновок лікарської комісії, яка дала своє бачення цієї ситуації, є покази деяких свідків, поліцейських. Усе це наразі аналізується і дається оцінка поновому усім цим діям. У поліції сподіваються, що найближчим часом ця справа буде скерована до суду.

«Нема різниці, кого рятувати» 

Чи можна було врятувати Михайла, ми поцікавилися у комунальному закладі облради «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф». Тут також запевняють, що працівники швидкої зробили все, що могли.

— Я все це знаю. Бо ми вже двічі відповіді давали, — каже керівник Центру Михайло Джус. — Ви зрозумійте, що там було отруєння чадним газом. Він був мертвий, це була біологічна смерть. Вона навіть не знає, скільки він там пролежав. Медики там реанімаційні заходи робили, але при біологічній смерті реанімаційні заходи не проводять. Тому, його повернути до життя не було можливості. Жінка просто не розуміє.

У випадку клінічної смерті, впродовж 3-5 хвилин, ще можна проводити реанімаційні заходи, додає пан Джус. А у випадку біологічної, коли вже ідуть незворотні процеси в організмі, повернути до життя людину неможливо.

— Тому у випадку, який був, реанімаційні заходи не проводяться, — наголошує пан Джус. — І тільки тому, що жінка плакала, вони штучний масаж серця робили. Будь-які образи у сторону Михайла пан Джус заперечує. Каже, що стосовно цього були опитані самі медики.

— Такого не було, — говорить  він. — Нам немає різниці, кого рятувати. Ми рятуємо різних людей, працюємо і з алкозалежними, і з безхатьками.

У той же час, нагадаємо, жінка стверджує зворотне. Підтвердити це, за словами пані Юлі, можуть і свідки, які, на жаль, уже дають задню. Мовляв, їм у Збаражі жити і працювати.








Напишіть відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

    Пошук

МИ У FACEBOOK