У тернопільській спеціальній загальноосвітній школі-інтернат для дітей зі зниженим слухом навчається 138 учнів. Основна частина школярів – діти з вадами слуху. Також здобувають знання хлопчики та дівчатка з важкими вадами мовлення та затримкою психічного розвитку.

Навчання у закладі з 6-річного віку. У школі діти здобувають освіту до 12 класу за спеціальною програмою, яка продовжена на один рік, щоб уникнути значного навантаження.

Заступник директора з виховної роботи Ольга Маніло розповідає, що учні навчаються за спеціальною програмою і спеціальними підручниками.

Щоб навчати діток, потрібно мати професійну підготовку: «Вчителі наші закінчували спеціальний вуз, дефектологію, факультет сурдопедагогіки. Ми вивчали жестову мову, дактильну азбуку і спеціальні методи навчання. Таким дітям потрібно багато показувати, а не просто розповідати! Діти мають бачити наочно. Мають бачити один і той самий предмет у різних позиціях тому, що для них поняття не знайоме. Навіть, можна сказати, що вивчають вони українську мову значно важче, ніж іноземну. Діти, які вивчають, ще не мають сформованих понять, тому ми повинні показати, що стіл – це стіл і він буває як круглий так і прямокутний, журнальний, столовий, дерев’яний тощо. Діти, коли побачать один предмет, то у них складається уявлення, що це тільки стіл, а інший вид столу – це не стіл,а щось інше», – пояснила Ольга Маніло.

Дітки, які приходять навчатися до школи з сімей, де є хтось з вадами слуху, уже мають сформовані поняття на жестовій мові. Протилежна ситуація у діток, які народилися у «чуючій» сім’ї – батьки рідко з ними займаються над формуванням понять мовою жестів.

Якщо підрахувати кількість учнів, які втратили слух спадково, то їх менше, ніж тих, які втратили через хворобу, травму тощо.

Соломія Кручова