Файне місто

У музеї в Тернополі знаходяться унікальні артефакти – енколпіони, яким не менше 750 років

Серед понад 280 тисяч експонатів Тернопільського обласного краєзнавчого музею, якому цього року виповнюється 105 років, є два споріднених, хоча знайдені вони в різні часи у протилежних куточках області.

Це – так звані енколпіони, нагрудні хрести часів Княжої Русі, які часто носили поверх одягу. Про їхню цінність і раритетність говорить та обставина, що з певних міркувань нині ці сакральні речі не виставлені на загальний огляд у музейному закладі, а зберігаються в особливому сховищі, звідки, спеціально для кореспондента агентства завідувач сектором фонду археології музею Тамара Ковальчук винесла їх «на світло» й трепетно передала у руки своєму колезі – відомому тернопільському історику, археологу, завідуючому відділом давньої історії музею Олегу Гаврилюку.

Олег Гаврилюк
Олег Гаврилюк

“Це унікальні артефакти, які мало де зустрінете в інших музеях. По суті, оці два енколпіони, яким не менше 750 років, це – мініатюрні розкладні коробочки з бронзи. Одна зі стулок завжди робилася із зображенням розп’яття Ісуса Христа, інша – Пресвятої Богородиці. Такі релігійні обереги мали особливий «секрет». Вони, закріплені на ланцюжку, розкладалися, а всередині у них зберігалися часточки святих мощів або освяченої просфори Богородиці”, – розповідає Олег Гаврилюк.

Такий «хрест-складень», який носили князі, ченці, заможні паломники, часто називали «мощевик» і надавали йому особливого значення, вважаючи, що це – свідчення благодаті Святого Духа, передає Укрінформ.

“А як потрапили вони сюди, у музей?”, – цікавлюся у Гаврилюка.

За його словами, той, де зображений Ісус Христос, Богородиця і шість апостолів, років із десять тому в музей принесла мешканка села Слобідка Заліщицького району, це на півдні Тернопільщини.

“Коли вона розгорнула хустинку, то ми просто оторопіли. Такої унікальної, дуже цінної археологічної знахідки за понад 100-річну історію музею у нас ще не було. А коли ми запитали, а скільки ж та жіночка хоче за цей археологічний артефакт, то вона замислилася і тоді сказала, що… 40 гривень. Я цю суму віддав, і згодом цей уже експонат-раритет із відповідним паспортом-описом зайняв своє місце у музейних фондах”, – згадує Олег Гаврилюк.

Він також розповів, що інший хрест-складень, точніше, одна його частина, була знайдена біля села Городище Козівського району.

“У тих околицях був колись давній курган, принаймні, я там не раз знаходив рештки культури Княжої Русі. А колись, ще в радянські часи там прокладали дорогу – і той курган розорали, місцеві жителі й досі в тій окрузі знаходять різні археологічні свідчення давньої історії. За переказами, там був град Бозко, який спалили татаро-монголи. До речі, цей град навіть згадується в Іпатіївському літописі. Ось там кілька років тому і знайшли цей бронзовий хрест-складень, на якому зображено на троні Матір Божу з Ісусом Христом на руках. Тут же – погрудні рельєфні зображення двох святих чи апостолів”.

На жаль, не відомо, де відлиті ці хрести, на них немає певних свідчень про прадавнього майстра-ювеліра. Можливо, у Візантії, звідки й походить сама назва – «енколпіон», чи в Києві, або ж у Галичі, де теж діяли у ті часи ювелірні майстерні з виготовлення таких хрестів-оберегів, додав Олег Гаврилюк.






Напишіть відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

    Пошук

МИ У FACEBOOK