Файне місто

Тернополянин виграв суд у Верховної Ради (відео)

У це важко повірити, але звичайний мешканець Тернополя довів у суді неправомірність дій керівництва Апарату Верховної Ради України. 

56-річний  Степан Вивюрка, який свого часу був депутатом Тернопільської обласної ради, а нині очолює місцеву правозахисну громадську організацію, зацікавився питанням щодо службових житлових приміщень ВР, зокрема, чи повернули таке житло народні обранці різних скликань після припинення своїх повноважень. Торік у жовтні Степан Васильович надіслав запит на ім’я Голови ВР Андрія Парубія з проханням надати копію журналу обліку службових житлових приміщень ВР від початку незалежності України і донині. У відповідь отримав формальну відписку керівництва Апарату ВР щодо неможливості надання таких відомостей. Пан Вивюрка звернувся до суду щодо неправомірної відмови в наданні інформації, що становить суспільний інтерес та повинна бути відкрита для громадськості. І виграв суд!

11 елітних будинків — для депутатів

Житлові будинки для потреб ВР будували з 90-их років до 2007-го. Чи було це лише службове житло і хто з депутатів чи працівників Апарату ВР там мешкав і нині мешкає — такої інформації офіційно ніколи не оприлюднювали. Норму про забезпечення службовим житлом депутатів остаточно прибрано Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про статус народного депутата України» від 28 лютого 2014 року. Відтоді народним депутатам, місце проживання яких, відповідно до їхньої реєстрації, на відстані понад 30 км від меж Києва, виплачується щомісячна компенсація для оренди житла або винайму готельного номера. Так, наприкінці минулого року сума компенсації на одного депутата складала близько 20 тисяч гривень на місяць.

— Як так може бути, що деякі депутати отримали службові квартири, а після завершення повноважень залишилися жити у них? — дивується Степан Васильович. —  Згідно з положеннями Житлового кодексу України про порядок надання службових житлових приміщень і користування ними, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 4 лютого 1988 року, який є чинним донині, повинен вестися облік службових житлових приміщень як Верховною Радою, так і виконкомами РДА міста Києва. Житлове приміщення виключається з числа службових, якщо відпала потреба у такому його використанні. Факт проживання в службовому житловому приміщенні народного депутата, термін повноважень якого закінчився або повноваження кого достроково припинено, не є підставою для виключення з числа службових. Про виключення житла мав би бути зроблений запис у журналі обліку службових житлових приміщень, а тому мій запит був абсолютно вмотивований. Утім, перший заступник керівника Апарату ВР Петро Боднар надіслав відписку, нібито журнал обліку зберігається десять років, тому можливості надати його копії нема. Насправді обмежений термін зберігання не прописаний документально. Власне, це мене спонукало звернутися до Тернопільського окружного адміністративного суду, який своїм рішенням від 12 січня визнав неправомірною відмову та зобов’язав пана Боднара повторно розглянути мій запит та надати повну відповідь. Водночас я звернувся  до представника Уповноваженого ВР з питань дотримання права на інформацію та представництва в Конституційному суді України Ірини Кушнір із заявою, в якій просив порушити провадження щодо Боднара через умисне приховування інформації. 21 грудня я отримав повідомлення про порушення провадження проти посадовця.

Апарат Верховної Ради діє… незаконно

— Уже цьогоріч мені надійшов лист від пана Боднара із переліком будинків, зведених для забезпечення житлом народних депутатів та працівників Апарату ВР, починаючи з 90-их років. Це 11 багатоквартирних будинків в елітних районах столиці із загальною кількістю квартир 1389, — продовжує Степан Вивюрка. — Днями я надіслав 18 нових запитів: до Андрія Парубія щодо повної інформації про кожен будинок (кому з депутатів на яких умовах надавали житло) та до голів РДА у Києві, на території яких розташовані будинки, щоб надали копії документів щодо прийняття їх в експлуатацію. Намагаюсь з’ясувати, який статус даних житлових будинків — чи це приватні житлові будинки чи службові. Цікаву  постанову «Про врегулювання правового режиму житла, що надається народним депутатам України» можна знайти на сайті ВР. Виявляється, народним депутатам могли надавати в постійне користування  житлові приміщення, якщо за попереднім місцем проживання вони здали житло. Думаю, може виявитися, що деякі обранці приватизували депутатські квартири і водночас не здали попереднє житло. На сайті ВР є лише текст постанови, а от додаток з переліком житлових приміщень та прізвищами депутатів від народу приховали і передали до Центрального державного архіву, який у свою чергу незаконно вимагає плату за надання інформації.

Коли суд витребував від Апарату ВР дані про журнал обліку, звідти надійшло заперечення — керівник відділу організації медичного та соціально-побутового забезпечення Віктор Поліщук повідомив, що йому не передавали журнал обліку службових житлових приміщень, а тому надати інформацію, вівся чи не вівся журнал, він не може, як і підтвердити передачу журналу до архіву. Такої некомпетентності не було при жодних попередніх урядах. Коли я «копнув» глибше, виявилося, що Апарат ВР як юридична особа не пройшов державної реєстрації, тобто упродовж 17 років діє в тіньовому режимі, не зареєстрований ні в податкових органах, ні в Пенсійному фонді. Фінансування нардепів та 1,5 тис. працівників Апарату ВР здійснюється нелегально. Усі рахунки відкриваються на юридично неіснуючу структуру —  Управління справами ВР, котру повинні були давно ліквідувати у зв’язку з утворенням Апарату ВРУ. Думаєте, виявлене мною — відкриття? Ні, голова ВР добре знає про це, відає й уряд, але їм вигідно так працювати. Якби якийсь підприємець працював нелегально, то його швидко б «накрили», а ВР дозволяє собі таке беззаконня.

«Гидко, коли якийсь бандюк пише для мене закони…»

Степан Вивюрка — керівник громадської організації «Громадянська рада українців Тернопільщини — жертв злочинно-корупційних виявів та дискримінації з боку органів законодавчої, виконавчої, судової влади, органів прокуратури та органів місцевого самоврядування». Колишній військовий, ніс службу на Далекому Сході, був старшим дізнавачем з розслідування злочинів, йому пропонували працювати старшим слідчим з особливо важких справ у військовій прокуратурі Хабаровська. Після розпаду Радянського Союзу Степан Васильович відмовився від прийняття присяги Росії та повернувся в Україну. Близько двадцяти років займається вивченням державних питань та приватних справ, пов’язаних із корупцією.

— Вдалося зібрати чимало документів щодо незаконної торгівлі зброєю та майном ЗСУ, незаконної діяльності органів прокуратури, щодо державного боргу України, я підняв матеріали щодо виплати компенсацій родинам жертв Скнилівської трагедії, родинам загиблих в авіакатастрофі літака Ту-154 над Чорним морем, — розповідає Степан Васильович. — У 2003-ому я звертався до СБУ щодо порушення кримінальних проваджень за фактами геноциду проти українського народу, а також розв’язування агресивної Другої світової війни. В.о. голови СБУ в листуванні зі мною стверджував, що нема підстав порушувати провадження щодо геноциду, лише через шість років, за зверненням народних депутатів, було порушено провадження. Щоб мати вичерпну інформацію про діяльність ОУН-УПА, я звертався до державних архівів України, щоб отримати копії близько 140 томів матеріалів Нюрнберзького процесу (в радянські часи був доступний семитомник), навіть надіслав запит до Центрального архіву Росії, та виявилося, що ніде нема цих матеріалів. Від нас приховують правду про історію, таким чином нами маніпулюють. Мій дідусь із Козівки Тернопільського району був репресований у 1950-ому. У селі діяла криївка. Моя родина зазнала переслідувань. Прикро, що в незалежній Україні антиукраїнська наволоч при владі збиткується над народом, політичні перевертні вчать нас жити, гидко, коли, приміром, якийсь бандюк пише для мене закони. В Україні потрібен активний громадський контроль за роботою державних органів. Стосовно важливого питання щодо службового житла депутатів, то вважаю, що українці мусять знати про це правду. Нехай депутати, які незаконно привласнили квартири, повернуть їх державі, краще це державне майно передати учасникам АТО та сім’ям загиблих в зоні АТО, інвалідам, постраждалим під час Революції Гідності.

Джерело: НОВА Тернопільська газета

2 Responses to Тернополянин виграв суд у Верховної Ради (відео)

  1. Микола Миколайович коментує:

    Побільше б таких патріотів ,то може вдалося тих псевдо патріотів повиводити на чисту воду,та й через суд покарати їх!

  2. Федір коментує:

    Велика подяка шановному пану Вивюрці за таку важливу для українців працю. Багато хто знає про клептоманські нахили народних обранців, але таку конкретну роботу виконують не державні контролюючі органи , а чесна і порядна людина.

Напишіть відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

    Пошук

МИ У FACEBOOK