29 січня в Україні відзначать День пам’яті героїв Крут. У цей день 300 курсантів поблизу залізничної станції «Крути» прийняли бій з більшовицькою армією. Тривала битва 5 годин, а після неї взяли у полон та розстріляли близько 30-ти юнаків. Про ці трагічні події тернополянам розповідає історик, кандидат історичних наук, доцент кафедри журналістики ТНПУ ім. В. Гнатюка Петро Гуцал.

– Крути – це наша трагедія. Через недолугу політику тодішніх проводирів Української революції, невміння будувати армію виявилося, що проти наступу пішли тільки добровольці за покликом серця. Це дійсно була романично-героїчна епоха. Загалом, ці жертви не зупинили наступу, – розповідає Петро Гуцал, – Найгірше, що до нинішнього дня ці події не навчили сучасне українське керівництво, що потрібно будувати державу, а не займатися балаканиною чи політичними конструкціями у своїх особистих інтересах.

На думку історика, ці події нічого не навчили українських політиків:

– Минуло майже сто років, а армії, яка б захищала Україну, як не було, так і немає тепер. Наші політики нічого не навчилися і далі вимагають жертовності, – говорить Петро Гуцал, – Подвиг під Крутами в часи, коли в нас не було своєї державності, був взірцем для наслідування. До 1939 року відзначали свято Крут, хоча там загинули невинні діти. Сьогодні це має бути пам’ять із скорботою та думкою, чому молоді мали гинути, коли дорослі, діставши правління в державі, нічого не робили.

За словами історика, біографії та усі прізвища юнаків невідомі досі.

– Звичайно, ми віддаємо шану тим дітям. До цього дня ми не знаємо усіх їхніх прізвищ. Це учні гімназій, Українського університету, курсанти. Документи є в архівах, та минуло вже майже сто років, але ніхто із дослідників у Києві не спромігся покопирсатися у старих журналах, щоб знайти біографії та довідки, звідки ці діти. Важливо, щоб наступні покоління про це знали і пам’ятали.

Юля Швець