Файне місто

Підприємці отримали нові підстави, щоб не допустити посадовців до здійснення перевірок, – Ольга Шахін

1484068286--lyudi--шахін1Нововведення у сфері господарської діяльності, які вступили в силу з початку цього року викликали багато дискусій, а інколи і невдоволення в колах бізнесменів та підприємців. Про нові правила журналістам порталу “Бізнес компаньйон”  розповіла  Ольга Шахін, Голова ТОГО “Підприємці Галичини”, член Всеукраїнського об’єднання малого та середнього бізнесу “Фортеця”.

Зараз багатьох підприємців цікавить питання планових і позапланових перевірок діяльності. Які саме нові правила почали діяти і на кого вони розповсюджуються?

Так, справді, з 1 січня до 31 грудня 2017 року запроваджено мораторій на проведення органами державного нагляду (контролю) планових та позапланових заходів зі здійснення державного нагляду у сфері господарської діяльності. Проте, варто зазначити, що на відміну від попереднього мораторію, Закон №1728 тепер чітко окреслює органи державного нагляду та форми заходів, а саме: терміни «державний нагляд (контроль)», «заходи державного нагляду (контролю)», «органи державного нагляду (контролю)» вживаються у значеннях, наведених у Законі про держнагляд.

Мораторій має якісь виключення? Тобто, чи є підстави, за яких позапланову перевірку все ж можуть провести?

Так. Інколи такі ситуації виникають. Виняток становлять позапланові заходи, які здійснюються органами державного нагляду з таких підстав:

1) на підставі обґрунтованого звернення фізичної особи про порушення суб’єктом господарювання її законних прав. Така перевірка проводиться за погодженням Державної регуляторної служби (ДРСУ). Законом №1726 ч. 1 ст. 6 Закону про державний нагляд викладено в новій редакції, яка вимагає в такому разі погодження з органом держнагляду вищого рівня. Проте на час дії мораторію погодження надає саме ДРСУ (ч. 2 ст. 7 Закону №1728).;

2) за письмовою заявою госпсуб’єкта до відповідного органу держнагляду (контролю) про здійснення заходу держнагляду (контролю) за його бажанням;

3) за рішенням суду;

4) у разі настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку, що було пов’язано з діяльністю госпсуб’єкта.

Мораторій поширюється на всі державні органи контролю, чи є такі, що можуть здійснювати контроль, не зважаючи на мораторій?

На сьогоднішній день чітко окреслено коло тих державних органів та контролюючих служб, на які дія мораторію не поширюється. Так, в 2017 році мораторій не поширюється на перевірки юридичних осіб та ФОП такими державними органами:

— органом державного регулювання діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг;

— Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР);

— Держпродспоживслужбою;

— ДФС та її територіальними органами;

— Державною аудиторською службою України та її територіальними органами;

— Державною службою експортного контролю;

— Державною інспекцією ядерного регулювання України та її територіальними органами;

— Держпраці та її територіальними органами;

— Державіаслужбою;

— органами Держархбудконтролю (нагляду);

— Мінекології та природних ресурсів;

— Нацрадою України з питань телебачення і радіомовлення;

— Нацбанком;

— Антимонопольним комітетом України.

 Що стосується органів Держархбудконтролю, то контроль здійснюються у порядку, встановленому Законом №1726 до набрання чинності змінами до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», але не довше 01.01.2018 р.

Які ще нововведення чекають на підприємців із введенням мораторію?

Є гарна новина для фізичних осіб підприємців. Тепер плановий чи позаплановий захід щодо них має здійснюватися у присутності самого підприємця або уповноваженої ним особи. Раніше таке правило, по суті, діяло виключно для юридичних осіб.

Крім того, збільшено та змінено перелік підстав для проведення позапланових заходів. Так, відтепер однією з підстав для позапланово заходу також є:

— звернення фізичної особи щодо порушення, яке заподіяло шкоду її правам, законним інтересам, життю чи здоров’ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі, як і раніше, здійснюється виключно за погодженням із держорганом вищого рівня;

— якщо суб’єкт господарювання не подає документів обов’язкової звітності за два звітні періоди поспіль без поважних причин;

— за дорученням прем’єр-міністра України про перевірку суб’єктів господарювання у відповідній сфері у зв’язку з виявленими системними порушеннями або якщо сталися події, що мають значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави.

Одночасно, виключено позапланові заходи у разі виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб’єктом господарювання у документі обов’язкової звітності, якщо підприємець протягом місяця з дня первинного подання повторно подав документ з уточненими даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. При цьому держорган зобов’язаний упродовж десяти робочих днів повідомити про необхідність виправлення помилки чи описки у строк до п’яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Якщо помилка не буде виправлена у вказаний термін, то це може стати підставою для проведення позапланового заходу.

Варто зауважити, що вищенаведений перелік не є вичерпним Частина 4 ст. 2 та частина 2 ст. 6 Закону про державний нагляд передбачають можливість застосовувати як підставу для перевірки додаткові підстави, визначені або законами, або міжнародними договорами у відповідних сферах господарської діяльності.

Багато нових моментів державного нагляду стосуються саме суб’єктів господарювання. Чи є щось нове, що стосується самих контролюючих органів?

Справді, є один важливий момент, на який варто звернути увагу. Як не дивно, але наші законодавці вирішили оцінювати діяльність посадових осіб, які беруть участь у перевірці (абз. 9 ч. 2 ст. 8 Закону про держнагляд). Відповідні нормативи та періодичність такого оцінювання сподіваємось незабаром побачити на офіційних веб-сайтах контролюючих органів (ч. 2, 3 ст. 8 Закону про держнагляд). Це стосується всіх нормативних документів, що мають відношення до проведення планових та позапланових заходів.

Чи змінились строки перевірок та заходів?

Ні, строки проведення позапланових заходів не змінені — загалом не більше десяти робочих днів, а щодо суб’єктів малого підприємництва — двох робочих днів (ч. 4 ст. 6 Закону про держнагляд).

Розкажіть про права та обов’язки суб’єктів господарювання.

Передбачені зміни у ст. 10 Закону про державний нагляд суб’єкт господарювання має бути поінформованим про свої права й обов’язки. Яким чином це має бути зроблено — усно чи письмово, — закон не уточнює.

Важливим є те, що тепер розширено підстави для не допуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки, а також запроваджено новий інструмент боротьби з протиправними діями держоргану і самих перевіряльників та невиконанням законних вимог. Таким інструментом є вимога припинення перевірки.

Що саме може бути підставою для того, щоб не допустити перевірку?

Підставами не допустити посадові особи органу державного нагляду до здійснення перевірки відтепер можуть бути такі ситуації:

— державний нагляд (контроль) здійснюється з порушенням передбачених законом вимог щодо періодичності проведення таких заходів;

— посадова особа органу держнагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону;

— суб’єкт господарювання не одержав повідомлення про здійснення планового заходу держнагляду (контролю) в порядку, передбаченому цим Законом;

— посадова особа органу держнагляду (контролю) не внесла запис про здійснення заходу держнагляду (контролю) до журналу реєстрації заходів держнагляду (контролю) (за наявності такого журналу в госпуб’єкта);

— тривалість планового заходу держнагляду (контролю) або сумарна тривалість таких заходів протягом року перевищує граничну тривалість, установлену ч. 5 ст. 5 Закону про держнагляд, або тривалість позапланового заходу держнагляду (контролю) перевищує граничну тривалість, установлену ч. 4 ст. 6 Закону про держнагляд;

— орган держнагляду (контролю) здійснює повторний позаплановий захід держнагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу держнагляду (контролю);

— органом держнагляду (контролю) не була затверджена та оприлюднена на власному офіційному веб-сайті уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику;

— у передбачених законом випадках посадові особи не надали копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики з питань державного нагляду (контролю) у сфері госпдіяльності, або відповідного державного колегіального органу на здійснення позапланового заходу держнагляду (контролю).

Також суб’єкт господарювання має право вимагати припинити планову чи позапланову перевірку у разі перевищення посадовою особою органу державного нагляду визначеного максимального строку здійснення такого заходу. Такий максимальний строк визначений Законом про державний нагляд.

Як саме можна скористатися цими підставами для недопущення перевірки чи її припинення?

У Законі не наведено, яким документом слід вимагати припинення перевірки. Проте, на нашу думку, в такому разі посадова чи уповноважена на супровід перевірки особа має право вимагати припинення перевірки, склавши письмовий документ (заяву, клопотання тощо) довільної форми з викладенням підстав для припинення.

При цьому, по-перше, у дорученні (наказі, рішенні тощо) слід вказати повноваження представника. По-друге, бажано до такого письмового документу про вимогу припинення перевірки додати підтверджуючі документи, наприклад запити, які свідчать про інші підстави, ніж зазначені у наказі  про проведенні перевірки, HTML-копію (веб-архів тощо) веб-сторінки, де має бути розміщена інформація про затверджені уніфіковані акти, або копію журналу реєстрації заходів державного нагляду про дату початку перевірки (дата заяви буде розрахунково свідчити про перевищення строків проведення перевірки), інші підтвердні документи.

Що ще може стати причиною припинення перевірки державним органом?

Суб’єкт господарювання має також право вимагати припинення перевірки з боку державного органу, якщо посадові особи органу державного нагляду використовують неуніфіковані форми актів. Також потрібно вимагати припинення перевірки у випадку, якщо посадові особи органу державного нагляду намагаються з’ясувати питання, які не стосуються підстави позапланової перевірки.

Є ще якісь важливі моменти, на які слід звернути увагу і використовувати?

Так. Дуже важливо, щоб підприємці знали і користувались таким інструментом, як загальні та індивідуальні консультації. Новою редакцією ст. 19 Закону про державний нагляд запроваджено право суб’єкта господарювання отримувати такі загальні та індивідуальні консультації. Перші оприлюднюються на офіційних веб-сайтах держорганів, а другі — надсилаються безпосередньо суб’єкту протягом п’ятнадцяти календарних днів після отримання запиту. Такі індивідуальні консультації використовуються так само, як і податкові консультації — суб’єкт господарювання має право посилатися на них під час перевірок, як на доказ правомірності вчинення ним дій.

Також суб’єкт господарювання не може бути притягнений до відповідальності, якщо діяв на підставі загальної чи індивідуальної консультації, навіть у разі їх скасування чи зміни.

У ст. 19 прямо не сказано про форму консультацій — письмову чи усну. Але ми вважаємо, що відповідно до Закону про інформацію вся інформація має запитуватися виключно письмово з можливістю у майбутньому використовувати такі консультації як доказ, у т. ч. у суді.

Напишіть відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

    Пошук

МИ У FACEBOOK