Файне місто

Перестало битися серце тернополянина, який вів особливий спосіб життя

Важко змиритися, що серед нас вже немає  Костянтина Чернеця. Нестало великого життєлюба, оптиміста і патріота, надійного товариша, побратима по громадській діяльності.

1040708

Велика любов до рідної природи та тваринного світу спонукали його до небаченої жертовності – останні двадцять років  він проживав на території створеного ним зооботанічного саду, в невеличкому адмінбудинку без опалення. В зимовий період плюсову температуру в приміщенні підтримував електронагрівачами. Аналогічний  аскетизм сповідував і в харчуванні. Більшу частину власних доходів Костянтин Андрійович витрачав на корми для своїх братів менших. 

Його дратували прорахунки української влади, недолугі вчинки і висловлювання народних депутатів та горе-міністрів. А ще гнітили застій   громадського-політичного  життя району, політична безграмотність виборців.

Щоденна боротьба за виживання не давала змоги зосередитись на творчому процесі, відтак його поетичний  набуток налічує кілька десятків сатиричних мініатюр. Але вони відлиті з тугоплавкої словесної руди, яку  переплавило його  гаряче серце.

Своїми  емоційно наснаженими творами Кость Чернець намагався привернути увагу молоді до системи національних цінностей. Він долучався до конкурсних заходів фестивалю політичної сатири «Гарячі припарки», що проходили у Збаражі, і тричі виборював звання лауреата.

А ще переймався тим, що дві революції (Помаранчева та Гідності) не забезпечили росту політичної культури широких верств населення, а лише призвели до небувалої зневіри та збайдужіння. Причину вбачав у тому, що сучасники розлінились думати, не займаються  самоосвітою, а тому покладали надто великі надії на політичні проекти, організовані олігархами. Він поділяв ідею організації інтелектуальної революції, яка прискорить суспільний розвиток, надасть додаткові можливості для самореалізації творчим та підприємливим людям. Українці мають позбутися комплексу меншовартості, звільнитися від стереотипів мислення, запровадити ефективну модель громадської взаємодії.

Пропоновані увазі читача сатиричні твори автор презентував під час згаданих фестивальних заходів, вони звучали на каналах місцевого радіомовлення, але в періодиці не друкувалися.

Василь НЕРУЧОК,  голова мистецько-спортивного клубу «Тризуб» м. Ланівці






Напишіть відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

    Пошук

МИ У FACEBOOK