Народився майбутній чернець 1955 року на засланні, в Челябіській області Росії, куди були вислані його батьки за «приналежність до бандерівських родин».
У п’ятирічному віці він повернувся в Україну до рідного маминого села Новосілки Бучацького району.
Наприкінці лютого 1990 року знайомиться з монахами Студитами і постановляє вступити до монастиря.
У 1999 році йому доручили провід монастиря св. пророка Іллі в Дорі, а в 2003 році – місію настоятеля Свято-Троїцького монастиря у Зарваниці.
Тут отець Самуїл прослужив ревно і жертовно впродовж 9 років.
Однак, через хворобу священика було переведено до львівського монастиря св. Архистратига Михаїла, щоб таким чином забезпечити йому постійний нагляд лікаря.
«Коли промені ранішнього сонця 28 липня 2016 року прославляли св. Володимира Великого, князя Київського, а монаша братія розпочинала Утреню, Господь покликав до себе ієрм. Самуїла, щоб у цей день він відслужив свою першу небесну Літургію, споглядаючи того, кого так бажав бачити ціле своє життя – Христа воскреслого!», – йдеться на сторінці Святоуспенської Унівської лаври.
Співбрати згадують, що ієрм.Самуїл з вигляду був людиною сильної статури, але у душі був надзвичайно делікатним і чуйним – у першу чергу ця його чуйність проявлялася у любові до Бога і свого рідного Українського Народу, за добру долю якого він жертвував своє терпіння.
Архиєрейську Заупокійну Літургію за спочилим священиком відслужив в храмі Святого Архистратига Михаїла у Львові колишній ігумен Унівської лаври, а тепер – єпископ-помічник Львівської архиєпархії УГКЦ владика Венедикт.
Коли ж, 29 липня, у лаврі відправлявся Парастас за ієрм. Самуїла, над монастирем в небі в’явилася веселка.
Поховали о.Самуїла 30 липня на Чернечій горів в Уневі.
Вічна йому пам’ять.
Слава Ісусу Христу.Звістка про смерть о.Самуїла дуже зворушила.Оскільки не один раз сповідалася у отця дуже часто згадувався мені за кілька останніх тижнів.Дуже боляче, що отця вже не має серед нас в живих, але він молиться і вболіває за нас із небес.ВІЧНАЯ ЙОМУ ПАМ’ЯТЬ ТА ЦАРСТВО НЕБЕСНЕ!!!