Археологи припускають, що на писанках календар.

Дві невеликі керамічні шкрябанки, прикрашені дивними клинцями, знайшла під час експедиції на давньоруське городище-святилище у Звенигородському урочищі, що неподалік села Крутилів Гусятинського району, відомий археолог, директор Тернопільської обласної інспекції охорони пам’яток історії та культури Марина Ягодинська.

І хоча сталося це майже 30 років тому (якщо точно, у 1987 р.), дослідники донині достеменно не знають призначення загадкових сорока клинців, нанесених невідомим майстром у ХІІ чи ХІІІ столітті.
«В Україні знайдено майже 100 писанок давньоруського часу. Більшість із них полив’яні жовтуватого або зеленкуватого кольору і орнамент мають інший – у вигляді скобок або концентричних кіл, – каже Марина Ягодинська. – А писанки, знайдені біля Крутилова, нагадують календар, адже мають клинці і розділені на різну кількість рисочок-зарубок».

Зважаючи на орнамент, це можуть бути писанки-різьбянки (шкрябанки), прикрашені найдавнішою ритуальною технікою, коли лінії ділили глиняне яйце на чотири нерівні частини, розділені навпіл поперечиною. Таким чином, поле писанки ділиться на вісім нерівних частин, схожих на трикутники. І якщо на першій шкрябанці візерунок нанесено безсистемно й неакуратно, ніби дитячої рукою, то на другій за незаштрихованими трикутничками послідовно йдуть заштриховані, створюючи сорококлиння. Саме це і наштовхнуло Марину Ягодинську на думку, що на знахідках відображений якийсь календарний цикл. Але який?

«Якщо простежити, то набагато пізніше аналогічний візерунок повторюється на шкрябанках-сорококлинцях, що наносився на куряче яйце, саме тому цей орнамент дослідники вважають найбільш архаїчним, – пояснила науковець. – Разом із тим, про давньоруські писанки літератури, ясна річ, практично не збереглось: в основному, є дослідження щодо ХІХ-ХХ ст. Однак писанки-сорококлинці розповсюджені по всій Україні – на Галичині, Волині, Поділлі, Буковині, Бойківщині – аж до Кубані, тобто в усіх етнічних українців».

На жаль, одну з писанок під час розкопок було трохи пошкоджено. До речі, тоді ж на капищі знайшли чимало речей, принесених у дарунок язичницьким ідолам давніми русичами, – ключі, замки, ливарні форми ювеліра, також – християнські предмети.
Оглянути виявлені раритети можна в обласному краєзнавчому музеї.
Варто зазначити, що свого часу на Тернопільщині знайшли дві полив’яні писанки. Одна з них – з давньоруського городища Бозок (біля с. Городище на Зборівщині) – нагадує брязкальце конусоподібної форми і вкрита колись зеленкуватою, а тепер бурою поливою, по ній жовтою рідиною нанесено концентричні кола. Друга давньоруська писанка – з городища в урочищі Могилки біля с. Капустинці Чортківського району: по жовтій поливі нанесено 8 концентричних кіл, «розчесаних» униз, що створює окоподібний вигляд.

Джерело: Терен, Софія СТЕПОВИЧКА.