Файне місто

Дівчина з Тернополя розповіла про заробітки у Польщі

Фотографи Степан Рудик і Анна Демчур вирішили спростувати стереотип про те, що мігранти-українці працюють лише прибиральниками і будівельниками. Вони провели опитування і дізналися, як живуть співвітчизники в Польщі.

Масовий наплив українців до Польщі почався після Революції гідності в 2014 році і значно прискорився після скасування візового режиму з Європейським союзом в 2017-му. За офіційними даними, в Польщі проживає близько 1,5 млн українців. За неофіційними – ще стільки ж, пише birdinflight.com.

“По-моєму, кожен другий перехожий у Варшаві – з України. Ми з поляками візуально схожі, численні іммігранти зливаються з натовпом на вулицях міста. Здається, що вони непомітні для місцевих, не ідентифіковані і тому невидимі. Мета проекту – показати обличчя іммігрантів і спростувати міф, що українка – прибиральниця, українець – будівельник”, – розповідає Рудик.

Оксана з міста Мостиськ Львівської області

Оксана працює акторкою в музичному театрі, Познань
Оксана працює акторкою в музичному театрі, Познань

В Україні закінчила 7 класів дитячої музичної школи, співала в двох хорах, в ресторані. У Польщі живе 16 років, грає в музичному театрі, в кіно і на телебаченні.

“Було б привабливо повернутися на батьківщину в старості; питання тільки, чи буде куди повертатися. На сьогоднішній день моя мрія – це щасливо народити другу дитину, а далі – щоб на моїй колишній батьківщині стало краще жити”.

Богдан, студент в школі банківської справи

Богдан працював тренером у спортивному клубі "Когорта", Познань
Богдан працював тренером у спортивному клубі “Когорта”, Познань

В Україні займався тайським боксом, навчався в інституті фізичної культури і спорту. Проходив строкову службу в МВС України. У Польщі працює в сфері лізингу та аутсорсингу персоналу. Був адміністратором готелю, координатором проектів, працював у відділі експортних продажів і тренером з тайського боксу в клубі “Когорта”. Живе в Польщі 7 років. Вивчає англійську мову, займається тайським боксом.

“Хочу жити в Польщі, відпочивати в Таїланді, а вчитися в Англії. Мрію, щоб народилася здорова красива дочка, всього іншого доб’юся сам”.

Катерина з Харкова

Катерина з Харкова працює в кафе Parle Patisserie, Познань
Катерина з Харкова працює в кафе Parle Patisserie, Познань

В Україні закінчила технікум сільського господарства і економіки, працювала директором будівельної компанії. У Польщі – кондитер, співвласник кафе Parle Patisserie. Живе в Польщі рік.

Василь з Львівської області

Василь на даху у місті Познань
Василь на даху у місті Познань

В Україні працював на будівництві, в Польщі займається тим самим. Вдома у Василя дружина і двоє дітей, але він залишається в Польщі.

“Я хотів би поїхати до своєї сім’ї, родичів, до дружини і дітей”.

Костянтин з Умані Черкаської області

Уманчанин Костянтин живе в Польщі 10 років
Уманчанин Костянтин живе в Польщі 10 років

Закінчив магістратуру фізико-математичного факультету педагогічного університету, був асистентом кафедри фізики і астрономії. У Польщі – випускник докторантури факультету польської та класичної філології в університеті в Познані. У вільний час фотографує, бігає і займається волонтерською роботою.

“Я вже 10 років, не відчуваю себе чужим. Але якби був шанс, що після повернення в Україну я зможу щось змінити і всі будуть рівні перед законом, я з радістю повернувся б”.

Олександр із Сум

 Олександр із Сум живе в Польщі 4 роки.
Олександр із Сум живе в Польщі 4 роки.

Закінчив аспірантуру факультету наноелектроніки в Сумському державному університеті. У Польщі став аспірантом Нанобіомедіцінского центру Університету імені Адама Міцкевича в Познані. Грає у футбол, читає, подорожує.

“Зараз для мене більш актуально залишитися в Польщі, але за певних можливостей хотів би повернутися в Україну. Хочу домогтися успіху в житті, щоб моя робота і мій час були ефективно використані”

Ярослав з Харкова

 Харків'янин Ярослав живе в Польщі 4 роки
Харків’янин Ярослав живе в Польщі 4 роки

Отримав симфонічну і оперну освіту, навчався в університеті музики у Відні, зараз продовжує навчання в Познані. У Харкові в 13 років очолив оркестр “Ефект”. У Польщі навчається, дає концерти.

“Я заснував струнний оркестр Musique Moderne, з яким успішно виступав на польській музичній арені. З 2017 року працюю менеджером мистецької агенції Z.S.T.Y. Entertainment International (Пекін) в Польщі, Австрії, Німеччині, Україні та Росії. Зараз я створюю фонд, який буде підтримувати молодих художників. Перевіз свою маму з України в Польщу. Я диригент, тому моя професія не дозволяє мені залишатися на одному місці довго. Я хочу, щоб Польща і моє улюблене місто Познань назавжди стали “базою” для мене”.

Валерій

Валерій живе в Польщі 25 років
Валерій живе в Польщі 25 років

В Україні працював водієм в лікарні. Тепер – власник магазину з продажу предметів декору, свічок і квітів.

“Тут, в місті Ходзеж, я відомий і шанований чоловік. Я давно інтегрувався в Польщі. Не прагну залишатися тут, але рекомендую це своїм дітям.

Сергій з Харкова

Сергій на льодовому стадіон, Познань
Сергій на льодовому стадіон, Познань

Навчався в педагогічному університеті, працював хокейним тренером в Україні, Росії, Великобританії. У Польщі став тренером дитячої хокейної команди. Живе в за кордоном 2 роки.

Віталій з Черкас

Віталій працює маляром у фарбувальному гаражі, місто Сважен
Віталій працює маляром у фарбувальному гаражі, місто Сважен

В Україні робив кузовний ремонт і був автомаляром. Провів рік на передовій АТО. У Польщі працює на СТО.

“Відчуваю себе тут комфортніше, ніж удома. Хочу залишитися жити в Польщі і намагаюся робити для цього все можливе. За кордоном живу рік”.

Віктор з Харкова

Віктор на репетиції в Teatr Wielki, Познань
Віктор на репетиції в Teatr Wielki, Познань

Навчався в хореографічній школі. У Польщі став солістом і асистентом педагога в Великому театрі. Живе в Польщі 10 років.

Олена з Тернополя

Олена з Тернополя живе в Польщі 3,5 роки
Олена з Тернополя живе в Польщі 3,5 роки

В Україні працювала в університеті дослідником, викладала польську в мовній школі. Зараз викладає польську мову іноземним працівникам фабрики з виробництва скла та в мовній школі Empik. У вільний час допомагає своєму партнеру на фермі фазанів.

“Мені подобається подорожувати, в’язати, бути волонтером. Я живу в Польщі, тому що тут мій коханий; якщо у нас з’явиться ідея для бізнесу в Україні, я з радістю повернуся додому”.

Сергій з Кропивницького

 Сергій у Польщі 2,5 роки, працює кухарем
Сергій у Польщі 2,5 роки, працює кухарем

У Польщі працює кухарем у ресторані.

“Син і дружина живуть зі мною. Мама, тітка, кузина – в Познані. Більшою мірою інтегруватися не виходить, вже дуже різний менталітет. Але я дуже поважаю багатьох поляків і саму держава за те, що, незважаючи на численні величезні проблеми, які ми їм створювали, вони вважають нас братами. Не хочу залишатися. Не хочу повертатися. Польща – перший перевалочний пункт, далі Канада або Австралія”.

Влад з Донбасу

 У Польщі Влад живе 2 роки
У Польщі Влад живе 2 роки

Працює технічним працівником Польського театру в Познані. Професійно займається бодібілдингом і мріє взяти участь в змаганнях.

“Я б хотів знайти свою нішу в фітнес-індустрії, щоб я міг заробляти”.






One Response to Дівчина з Тернополя розповіла про заробітки у Польщі

  1. aso-sprach-zarathustra коментує:

    І знову цей «комплекс провини» – ТИПОВИЙ «діагноз малороса»: «Ми вас, поляки, поважаємо, ви ж вважаєте нас братами (хтось ще не так давно також нас вважав братами – меншими, звісно ж! – О.К.), але … вибачте за численні(?!) величезні(?!) проблеми(?!), які МИ ВАМ створювали».
    (“Сергій з Кропивницького”)

    А чому б сюди не долучити ще й чехів, і словаків, і угорців, і румунів, і молдованів, а можна ще й арабів, ефіопів, папуасів, ескімосів-інуїтів, … – скільки їх сусідів – «наближених» і «віддалених», – всього у світі? За такою «вбивчою логікою», як у того Сергія (а він – ТАКИЙ – не один!), то ми, українці, ледь не усім створювали «різновеликі» проблеми. Якщо ж уважно послухати не лише крем*лядських пропагандонів та путінську «Рашу Тудей» та іже з ними, але й наші «рідні» зомботелеканали «НьюсВан» чи «Інтер», які все відчутніще за своєю риторикою стають «совковими» та «малорусскоміровськими», то ми ледь не ВСІМ у світі створювали і все ще створюємо «численні величезні проблеми». А особливо – кацапуасам! 🙂 🙁

    Зрештою, а які поляки нам чи ми їм – «брати»? Просто, звичайні сусіди, які в побуті часто сваряться, так само часто і домовляються, і б’ються, а потім миряться. Як справжні сусіди, які, загалом, живуть в мирі і злагоді і лише деколи між ними виникають непорозуміння як з ЦЬОГО, так і з ІНШОГО боку. Різниця лише в тому, що у повсякденному – «заземленному», – житті проблеми у сусідів малі, а у сусідніх країн вони – «трішки» більші.

    Якось так. А з ТАКИМ «комплексом вічної провини перед УСІМА і за ВСЕ», який дуже нагадує «комплекс меншовартості», треба ЩОСЬ робити, інакше … : (((

Напишіть відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

    Пошук

МИ У FACEBOOK