Шумськ — місто, районний центр в Тернопільській області, на території «історичної (великої) Волині».

Назва Шумське використовувалася офіційно з 1939 року, коли Шумськ втратив статус міста, але став центром новоутвореного району внаслідок поділу колишнього Кременецького повіту Волинського воєводства Польщі. Того ж року Шумськ як частина Західної України був захоплений військами Радянського Союзу в результаті пакту Молотова — Ріббентропа. Назва Шумське ніколи не прижилася і люди продовжували використовувати древню назву Шумськ, яку було відновлено Верховною Радою України у 1999 на честь 850-ти-річчя Шумська.

Перша письмова згадка про Шумськ міститься в Іпатіївському літописі під 1149 роком. На той час він був найбільшим містом південної Погорини, центром волості. У 1199 році став волосним центром Галицько-Волинської держави. 1259 р. в Шумську провів мирні переговори з темником Бурундаєм Волинський князь Василько Романович.

Місто було оточене валами, до яких з півночі та сходу прилягав великий став. Річку Вілію перетинав міст та гребля, нижче якої були два водяні млини. Населення займалося рільництвом, скотарством, полюванням, рибальством, бортництвом, ремеслами.

Після Люблінської унії 1569 р. Шумськ потрапив до складу Речі Посполитої. У XVII ст. він перейшов до волинського хорунжого (потім — белзького каштеляна) Данила Єло-Малинського. У липні 1625 р. Кременецький земський суд розглядав позов черкаському старості князю Костянтину Корибуту Вишневецькому та його помічникам за збройний напад та розорення маєтку Данила Єло-Малинського в Шумську.

Власник містечка разом з дружиною — Гальшкою з Велигорів — заснував василіянський унійний монастир при церкві Св. Трійці. За сприяння дідичів було збудоване дерев’яне приміщення монастиря, який, за відомостями польських дослідників, був спалений під час Хмельниччини 1648 р. В 1676 р. монастир перейшов до францисканців.

Фото: Сніжана Паламар