Файне місто

Концтабір для тварин в Тернополі діє на Шептицького (фото, відео)

— Сучку здати коштує 100 гривень, за котика беруть 50 гривень. Якщо ящик тварин, то буде дешевше, — інсайдер Віра (ім’я змінено з міркувань безпеки)  розповідає Добі, скільки заробляють продавці тварин з нелегального ринку на Шептицького.

На кожній тварині наживаються двічі: тоді, як їх здають люди, та коли продають. Беруть не всіх, а тільки тих, які мають товарний вигляд. Кошенята і собачата мають бути маленькими, котів беруть у віці 1,5-2 місяці, хоч офіційно продаж дозволений лише з віку 3 місяців. Старших приймати не хочуть, а якщо й погоджуються, то за них треба доплатити. Перехожі думають, що тваринки знаходять собі господарів. Вони й справді знаходять, правда, не більше, ніж на тиждень — більшість тварин помирають через кілька днів від вірусних інфекцій, якими їх заражають недобросовісні продавці.

Пакують по 10 в клітку, на ніч — в металеві контейнери

Тварин тримають у тісних клітках по п’ятеро-десятеро. В одну клітку пакують кошенят з різних виводків, таким чином здорові заражаються від хворих. Віра розповідає, що перед виходом на ринок тварин не годують. Якщо ж комусь з них захочеться в туалет, то гадять вони на голови одні одним — в тісній клітці небагато варіантів. На ніч дехто з продавців пакує клітки в металеві контейнери. Зранку викидають мертвих, а живих несуть на продаж.

Нелегальний ринок існує через людей, які приносять туди тварин: у когось нестерилізована кицька вдома народила, хтось знайшов ящик собачат біля смітників, а також через продавців, які організували стихійний базар, та продають тварин. Тут котиків та песиків радо приймають, бо це заробіток, особливо радіють гарненьким, нікого не хвилює те, що вже за тиждень-два тварини помруть, головне — встигнути продати до того часу.

— Я теж там котів віддавав. Не знав, що там все заражено чумкою. За кожного кота платив по 50 гривень. Ті жінки обіцяли віддати в добрі руки, — розповідає письменник Микола Шпаковський.

Зараз він долучився до групи протидії знущанню над тваринами на Шептицького.

У приватних клініках міста підтверджують: до них приносять десятки тварин, які підчепили вірусні інфекції. Зазвичай перше питання, яке ставлять ветеринари: «Ви купили тварину на Шептицького?». Дехто радить відразу приспати улюбленця, щоб не мучився, хтось береться лікувати, але жодних гарантій ветеринари не дають. В приватній розмові розказують, що інколи стоять черги людей з тваринами, які куплені там, причина хвороби — стійкість вірусу чумки, втім, на камеру ветеринари мовчать, кажуть, їм не треба проблем ані з поліцією, ані з жінками, що торгують тваринами.

Не мають права перевірити, бо ринок стихійний

Ситуацію погодився прокоментувати начальник міської державної лікарні ветеринарної медицини Андрій Полоса.

— Це таке питання, що треба вирішити раз і назавжди. Така торгівля має здійснюватись на санкціонованих ринках, згідно з правилами торгівлі. На Шептицького і Живова є дійсно стихійна торгівля, поза законом, це небезпека, тому є дві сторони, щоб вирішити це питання. Є люди, які здійснюють продаж, вони собі зробили робоче місце, кожен день йдуть на роботу, на тваринку дивляться як на товар, щоб заробити на ній гроші. Друге — це свідомість людей, які купують цю тваринку. Стоїть питання: чому ви туди йдете і купуєте. Продаж має здійснюватись на ринку, де є ветеринарна служба, якщо б там була лабораторія ветеринарно-санітарної експертизи, то мали б вимагати такі документи, які засвідчують, що тварина здорова. Якщо тварина народилась, людина має звернутись в державну установу ветеринарної медицини, чи в приватну і мати ветеринарний паспорт. Хочете продати? Приходьте на ринок, купіть тварину, йдіть у ветеринарну службу і робіть переєстрацію на іншого власника.

У ветеринарному паспорті зазначають щеплення, які робили тварині, власника, документ засвідчує, що тварина здорова. Втім, все це — гроші, так, засіб від бліх коштує починаючи від 20 гривень, від глистів — стільки ж, вакцина — від 150.

— В нас є щонеділі є ринок, це товариство «Простір», вулиця Микулинецька, 106, там можна придбати і продати тварину. Ліквідувати ж стихійний ринок би мали органи місцевого самоврядування.

Ветеринарна служба не може здійснити контроль на приватній території чи стихійному ринку, тому, каже Андрій Полоса, ліквідувати ринок на Шептицького б мала міська рада та поліція. Ветлікар додає, що після того, як на стихійному ринку купили скаженого хом’ячка, було рішення надзвичайної протиепідемічної комісії, щоб ліквідувати негайно, здійснити ліквідацію повинні були правоохоронці. Втім, донині він вільно працює.

Купила хвору тваринку, щоб врятувати

Тернополянка Зоряна Удич три роки тому на стихійному ринку біля банку побачила напівмертве кошеня в клітці однієї з жінок, що там продавали тварин.

— Стало шкода, випросила. Вона відраджувала, пропонувала інше взяти, але таки віддала мені його за 40 гривень. Я одразу занесла його до ветеринарів на Острозького. Їм достатньо було почути, де я його взяла — одразу призначили лікування. Вдома кота сама колола декілька днів і годувала таблетками. Вдалося виходити, кішка віджила і живе досі, — розповідає Зоряна Удич.

Через три тижні жінка побачила у тих же продавців таке кошеня, яке шукала і хотіла взяти додому. Придбала. Через два дні кіт охляв, перестав їсти, дуже нявкав. Ветеринари тоді розпочали лікувати кота, але врятувати його не вдалося.

— До поліції не зверталися, оскільки не знали, що це масове явище. Розуміли, що пов’язане з умовами тримання тварин у тих клітках. До продавчинь приходила і пробувала говорити, питала, чому такі тварини неактивні, чим вони їх годують, де тримають, звідки беруть… На жаль, усе звелося до того, що мене просто “попросили” піти геть. Періодично, як йду попри них, даю ті самі питання, але вже не задля відповідей, а щоб ті люди, які там приглядаються до тварин почули і зробили висновки, — додає Зоряна Удич.

Жінка вважає, що відповідати за смерті тварин мають також ті, хто приносить їх та здає продавчиням.

Авторці цього тексту вдалось зібрати десятки історій, які дуже схожі до випадку з котами, яких придбала Зоряна Удич.

За цим посиланням можна побачити скріни того, що описують люди. Зазвичай, тварину купили під банком, через кілька днів тварина охляла, а ще через кілька — померла. Журналістці вдалось зібрати понад 50 схожих історій, хоч насправді їх значно більше.

Проте, правоохоронці не реагують на заяви людей, протиепідемічної комісії, ветеринарних установ. Якщо ринок розженуть — то показово, лише на день, наступного дня він працює знову. Попри десятки свідчень людей, які стверджують, що тварин там віддавали і купували за гроші, правоохоронці не змогли зафіксувати факту купівлі-продажу, відтак замість притягнути до відповідальності, дали продавцям спокій, повіривши, що ті — просто волонтери, які віддають тваринок у добрі руки безкоштовно, рятуючи їх.






Напишіть відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

    Пошук

МИ У FACEBOOK