Котельня на торфяній брикеті

Повне переведення Тернополя на екологічні безпечні альтернативні джерела енергетики – пункт передвиборчої програми Сергія Надала від 2010 року і вимога іноземних партнерів нашого міста, в тому числі ЄС та ООН.

До історії питання

Переведення Тернополя на екологічно чисті та альтернативні джерела енергетики є не лише актуальною вимогою часу, а й зобов’язанням нашого міста перед міжнародними політичними та фінансовими партнерами. Більше того, термомодернізація максимальної кількості об’єктів житлового і нежитлового фонду Тернополя була однією з основних передвиборчих гасел діючого міського голови Тернополя Сергія Надала. Тому мерія Тернополя з 2010 року постійно здійснює практичні кроки для забезпечення 100% обліку споживання теплової енергії будівлями, приєднаними до системи централізованого теплопостачання міста. Запустила комплексну програму термомодернізації будинків. Але зрозуміло, щоб без повної відмови від дорогого газу нормального рівня енергоефективності не досягти. І мерія почала діяти.

Вже у липні 2012 року Тернопільська міськрада приєдналася до Європейської ініціативи «Угода мерів», яка передбачає розроблення та реалізацію Плану дій зі сталого енергетичного розвитку до 2020 р. шляхом. Цей план передбачав скорочення викидів СО2 на 20%; зменшення споживання енергоносіїв на 20% та збільшення використання альтернативних джерел енергії на 20%. Тобто переведення Тернополя на альтернативні джерела енергії також було вимогою західних партнерів нашого міста, зокрема ЄС.

«Альтернативні котельні» – 30 % економії

Відповідно до ініціативи «Угоди мерів» у Тернополі був розроблений проект «Модернізації теплогенеруючих потужностей котелень для використання альтернативних видів палива», який успішно пройшов громадські слухання та був затверджений рішенням сесії Тернопільської міської ради в складі програми модернізації (технічного розвитку) систем централізованого теплопостання м. Тернополя на 2016-2020 роки. Також у рамках цієї програми було залучено інвестора та побудовано завод із переробки торфу на торф’яні крихти – сировини для котелень. Створено 50 нових робочих місць.

Проект «Модернізації теплогенеруючих потужностей котелень для використання альтернативних видів палива» передбачає модернізацію діючих котелень, влаштування нового котельного обладнання в існуючих виробничих приміщеннях діючих котелень для спалювання фрезерного торфу.

Таким чином, у Тернополі запрацює сім котелень на альтернативних видах палива – торф’яній крихті, які забезпечуватимуть теплом заклади бюджетної сфери та дозволять економити до 30%. Особливо це буде актуально з 2017 року, коли повністю фінансування шкіл, лікарень та дитячих садків здійснюватиметься за кошти міського бюджету. Наразі у Тернополі вже працює подібна котельня на базі третьої лікарні, яка за попередній опалювальний сезон зекономила до 30%.

100% екологічна безпечність

Під час реалізації програми «Модернізації теплогенеруючих потужностей котелень для використання альтернативних видів палива» дотримані вимоги ЄС щодо шкідливих викидів та впливу на екологію будуть повністю.

Проект модернізації котельні не передбачає спалення торфу в брикетах, а під тиском і у вигляді «муки», саме паливо зберігатиметься в бункері, а котельня матиме спеціальні очисні установки, фільтри. Проект пройшов екологічну експертизу, в тому числі й щодо вимог ЄС, яка показала, що він не несе шкоди для здоров’я людей», – зауважив начальник виробничо-технічного відділу КП «Тернопільміськтеплокомуненерго» Віталій Грубенюк.

Підтвердили цей висновок й в Інституті відновлювальної енергетики НАН України.

«Торф у декілька разів дає менше викидів, ніж вугілля. Основним недоліком вугілля є наявність сірки. При спалюванні утворюються окиси сірки, які забруднюють атмосферу. А у торфі сірки зовсім мало. Тому викиди в атмосферу після спалювання торфу мізерні. Це екологічна чиста альтернатива дорогому газу», – вважає старший науковий співробітник Інституту відновлювальної енергетики Національної академії наук Володимир Клюс.

Хто проти «торф’яної альтернативи»

Незважаючи на величну як політичну, так і економічну вигоду для Тернополя та України від переходу на альтернативні джерела енергетики, у нашому місці знайшлися активісти, які протидіють цьому процесу. Щоб зрозуміти їх мотиви, треба зрозуміти, кому вигідно, щоб Тернопіль не відмовлявся від дорогого газу, мазуту та шкідливого вугілля з окупованих територій для котелень. Наразі видобуток, переробку, транспортування та продаж цих звичайних енергоносіїв контролюють великі фінансово-промислові групи (читай – олігархи). Тому інформаційна кампанія проти тернопільських котелень на альтернативних джерелах у місцевих та центральних ЗМІ не має вводити в оману простих тернополян. В Тернополі навіть оселились кореспонденти 24 каналу (власник Садовий), які знімають піар-сюжети.

Після ухвалення у другому читанні Верховною Радою (вже прийнятий у першому) законопроекту № 4334 щодо стимулювання виробництва тепла з альтернативних джерел енергії, місцеві органи влади отримують законну можливість опалювати «альтернативою» й житлові будинки (наразі лише соціальні та комунальні будинки). Це означає, що всі тернополяни отримають змогу платити за опалення на 30 % менше (помилково було вказано, слово більше)

Лічильники тернополянам потрібні лише разом з ІТП

А тим часом мерію також критикують за неналежне встановлення лічильників обліку тепла у багатоквартирних будинках. Однак, у цьому питанні позиція мерії та міського голови тверда. Лічильники потрібні тернополянам лише разом з Індивідуальними тепловими пунктами. Причина такої позиції дуже проста. Більше 40 % приватних квартир тернополян обладнані індивідуальними системами опалення. При встановленні лічильників на будинки такі люди будуть змушені оплачувати за тепло більше. Тому треба комплексний підхід до вирішення проблеми. І він вже реалізовується.

Тернопіль поступово переходить на сучасну двотрубну систему централізованого теплопостачання з 100% приладним обліком та автоматичним керуванням споживанням теплової енергії на рівні кожної окремої будівлі в залежності від поточних потреб споживачів. Тобто люди мають сплачувати лише за тепло, яке споживають.

Для цього у Тернополі розроблено інвестиційну програму для встановлення у місті індивідуально-теплових пунктів (ІТП) та приладів обліку тепла за грантові кошти.

Так міським підприємством теплопостачання за рахунок власних коштів були обладнані автоматизованими ІТП 82 будівлі системи освіти міста, з них 37 ІТП включно з приладами обліку теплової енергії. Використано фінансовий лізинг обладнання.

Також укладено договір гранту з Фондом Е5P на суму 4,6 млн. євро. Встановлення автоматизованих ІТП включно з приладним обліком у 287 багатоквартирних житлових будинках; строк виконання робіт – 2017-2018 рр.;

Укладено кредитний договір з Фондом Чистих Технологій на суму 8,15 млн. доларів США. Встановлення автоматизованих ІТП включно з приладним обліком у 430 багатоквартирних житлових будинках, розроблені та знаходяться на погодженні тендерні документи за цим договором; планований; строк виконання робіт – 2017-2018 рр.;

Укладено попередній договір гранту з корпорацією НЕФКО на суму 300 тис. євро, проведено конкурс та визначено виконавця робіт «під ключ» зі встановлення автоматизованих ІТП включно з приладним обліком у 10 багатоквартирних житлових будинках; строк виконання робіт – 2017 р.

Простішою мовою – це означає, що засоби обліку встановлюються у тернопільських багатоквартних будинках переважно за гроші західних донорів з обов’язковим встановленням ІТП. Це дозволяє всім тернополянам менше платити за опалення.

Саме створити всі умови, щоб тернополяни менше сплачували за опалення є головним завданням всієї політики термомодернізації та енергоефективності мерії Тернополя. Це розуміють в Києві, це розуміють закордонні партнери нашого міста, це розуміє й громада Тернополя.