Поки деякі активісти кричать про “зраду” і не думають, де шукати гроші на забезпечення потреби мешканців громад, окремі голови об’єднаних громад так і не розпочали забезпечувати нормальну роботу усіх служб і діяти виключно у рамках законодавства, зокрема бюджетного. 

Децентралізація: які зміни відбулися з початку 2017 року

Мета децентралізації полягає в тому, щоб дати більше повноважень місцевим громадам та самоврядуванню. Кому, як не жителям місцевих громад, краще знати, які у них потреби і на що треба у першу чергу скеровувати ресурси. Ухвалений Верховною Радою закон про державний бюджет на 2017 рік містить кілька значних новацій, які з одного боку передають місцевим громадам більше повноважень, а з іншого — перекладають на них і додаткові зобов’язання, зокрема з фінансування харчування дітей у школах, утримання дитячих садочків, перевезення  пільговиків.

Українське законодавство, починаючи від Бюджетного кодексу, ЗУ “Про місцеве самоврядування” чітко передбачає, що усі повноваження мають бути забезпечені фінансовим ресурсом, бо в економіці не працює нічого, якщо на це немає коштів. Ст.140 ж Конституції змушує голів територіальних громад діяти виключно у рамках закону. “Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи”, – каже вона.

Однак, в ході реформи існують законодавчі колізії, які з одного боку вимагають від голови громади забезпечувати усі права громадян України, а з іншого — гарантувати нормальне функціонування його власної громади. Це стосується і перерозподілу коштів. Ці колізії намагаються поступово усунути, в тому числі за участі місцевих громад. Але маємо ситуацію, поки йде законотворча робота — дітей мають годувати і “водити” у садочки. Усі міські голови, включно з головою Тернополя, мусять діяти виключно у рамках нового законодавства про децентралізацію, бо інакше їм загрожує кримінал, але вже за порушення посадових обов’язків. Це стосується і норм, які зобов’язують голову у першу чергу забезпечувати нормальний рівень послуг своєї громади.

Раніше усі витрати, разом з пільгами по дитячому харчуванню і садкам брав на себе центральний бюджет

З бюджету виділялися кошти безпосередньо для цієї мети на всі потреби. Проте децентралізація передбачає відхід від “радянської системи”, коли “все вирішують нагорі”. Відтак в рамках реформи крім збільшення податків, які йдуть до місцевого бюджету, передали і частину видатків. Логіка держави проста — «вчіться рахувати ваші гроші і розумно їх витрачати».

На допомогу громадам, поки ще не проведено повністю податкову децентралізацію, держава видає різного виду доплати (субвенції, міжбюджетні трансфери). Це гроші, які КОЖНА громада мала б витратити на КОНКРЕТНУ МЕТУ, наприклад на забезпечення харчування дітей у школах і утримання у дитячих садках. Принцип простий — є конкретна кількість дітей у тій чи іншій громаді і на них виділяють гроші. Тобто діє принцип: «гроші йдуть за людиною».

Децентралізація: чому виникла проблема “сніданків” і дитсадків

Відповідно до цієї системи, Тернопіль не отримає більше грошей з центрального бюджету країни (в тому числі й на дітей), ніж має офіційно зареєстрованих на своїй території мешканців. Така ж система діє і у Польщі, і у Німеччині, і у Австрії. Перше, що роблять люди, які прибувають на постійне місце проживання — реєструються у відповідних службах. Інакше звідки знати скільки потрібно виділяти коштів.

У випадку з Тернополем склалося так, що у нас справді багато дітей вчаться з довколишніх сіл, а також частина відвідує садки. Згідно законодавства ухваленого у рамках децентралізації та інших підзаконних актів, саме громади (в тому числі й об’єднані територіальні громади), в яких зареєстровані ці діти і повинні сплачувати за послуги харчування і утримання садків. Робити це можна через взаєморозрахунки між місцевими бюджетами. Тут є законодавчі неузгодженості, бо ще не ухвалено повністю усе законодавство, яке дозволяє пряму державну допомогу з центрального бюджету до сільського бюджету. У такому випадку за дитяче харчування і садки мав би кошти перерахувати районний бюджет, де розташована громада. Це зона відповідальності Тернопільської обласної та районних держадміністрацій.

Є і інший варіант, коли громада приєднується до Тернополя. Тоді усю повноту відповідальності за надання послуг, включно з дитячим харчування і садками, несе Тернопільська міська рада.

Децентралізація: яким шляхом пішли популісти

Окремі голови об’єднаних громад, а іншими словами «популісти» заробляють популярність обдурюючи людей, вимагаючи, щоб Тернопіль платив за всіх, незалежно від місця проживання. Особливо наполягають на тезі, що приміські жителі працюють в Тернополі і сплачують податки. Так, Конституція гарантує права. Проте основний закон не може регламентувати усі господарські сфери нашого життя. І Конституція передбачає, що ці сфери регулюються законами України та міжнародними договорами. То ж ті, хто “бореться за права”, забувають про те, що крім прав є обов’язки і закони, згідно яких має діяти місцеве самоврядування і міський голова.

Натомість чиновники районного рівня, а також голови довколишніх сіл Тернопільського району та активісти мали б більше дбати про мешканців своїх громад, знати законодавство і шукати можливості, як людям забезпечити якісні і комфортні послуги. Проте “боротися у газетах за права” значно простіше ніж щоденно працювати.

Василь Блаженюк, юрист Тернопіль