Файне місто

Бачив смерть у різних іпостасях, – тернопільський ресторатор

Тернопільський ресторатор Михайло Гросуляк розповів про нещасні випадки, які з ним траплялись у житті. Про це він написав у себе на сторінці в мережі facebook.

Детальніше зазначив, що в дитинстві ледь не потонув на Дністрі. Врятував його чоловік, який ловив рибу неподалік.

Я то топився, то під мотоциклом був, і машина збивала, з будови падав головою, кінь пробив череп… До речі, один бізнесмен недавно питав, чи зі мною можна співпрацювати. А в нього колєга екстрасенс, і він сказав: “З Михайлом можна мати справу, бо він вже ТАМ був” (на “тому” світі, я так зрозумів).

Я зовсім все не пам’ятаю, але читав книжку 1996 року, написав священик Чернецький. Це в Москві видавалося, старослов’янською мовою. І там описується смерть, чи то передсмертні судоми… Адмірала англійської армії, вибуховою хвилею (під час виходу в море) викинуло за борт. Він боровся за життя, до тих пір, звичайно, поки йому вистачало життєвих сил. Потім, через чоботи й решту одягу понабиралося води, і він швидко почав тонути, втрачаючи свідомість. І от як він описував цей період (а це був саме розділ книги про те, чи є душа в людей. Як підтвердження того, що душа зчитує інформацію, і потім комусь її віддає).

До нього вистрибнули солдати, дістали його з води, і він розповів: “Перед тим як я втратив свідомість і сили. Моє життя пробігло в секунду. Як мікрофільм”. Ви собі уявляєте наскільки це можливо стиснути інформацію в такий короткий час… Ну і подібне я, коли попав на яму в Дністрі. Річка була така швидкоплинна тоді, це дуже добре запам’ятав. Я на дні стояв, потім відштовхнувся. Але плавати не вмів, мені було років 5-6. І я піднявся на верх, прокричав “рятууу..” і знову на низ. А вже воду пив-пив-пив, і втомився.

Набрав повний живіт води і стояв. На березі, в той час мужик рибу ловив, і так сталося що побачив і врятував мене. Та за той короткий час, в мене як в адмірала, пройшов секундою фільм. Але уявіть фільм адмірала який прожив життя, і маленької дитини. Що там в мене тоді того життя було.

Перед тим як я мав потухнути, я бачив: маму, тата, братів, сестер. Це я дуже добре запам’ятав…

ДОБА








Напишіть відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

    Пошук

МИ У FACEBOOK